Новини з Педпреси

Новини з Педпреси
Все про освіту в Україні
Адреса URL: https://pedpresa.com.ua
Оновлено: 32 хв 36 сек тому

ТОП-10 подій сфери освіти в Україні 2020 (відео)

Срд, 01/13/2021 - 12:52

Вже за доброю традицією Асоціація інноваційної та цифрової освіти підбиває підсумки року, що минув, та пропонує огляд ТОП-10 подій сфери освіти у відео:

 

Закон року

У 2020 році був прийнятий Закон України «Про загальну середню освіту», а згодом затверджений Державний стандарт базової середньої освіти. Це сприятиме підвищенню якості загальної середньої освіти, розширенню автономії шкіл, формуванню у школярів необхідних для життя компетентностей, розвитку закладів освіти всіх форм власності тощо, відповідно до Концепції НУШ.

Визнання року

Навесні, під час жорсткого карантину, в Україні запрацював Дитячий Садок Онлайн для дітей 4-6 років, який «відвідали» понад 100 тис. українських сімей. Про даний проєкт, як успішний приклад організації навчання під час локдауну, написали світові ЗМІ США, Канади, Великої Британії, країн ЄС та Китаю: The New York Times, National Post, U.S. News, The Star, Today World, Reuters тощо.

Можливість року


Віртуальна платформа з емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19 розпочала свою роботу з перших днів жорсткого карантину та допомогла, як мешканцям Києва, так і всієї України, отримати безкоштовну психологічну підтримку завдяки застосованій у цьому сервісі інноваційній технології «перегорнутого call-центру», а також: набути нових знань, відвідати найкращі українські та світові театри, музеї тощо.

Інтрига року

Після відставки попереднього Уряду, посада Міністра освіти і науки України довгий час залишалася вакантною. 20 травня Президент України Володимир Зеленський під час спілкування зі ЗМІ окремо зупинився на проблемі підбору кандидата на цю вакансію. У підсумку ректори українських ВИШів запропонували свого колегу – ректора  Чернігівського технологічного університету Сергія Шкарлета. Але Верховна Рада з першого разу провалила голосування, тому пан Шкарлет довгий час був тимчасово виконуючим обов’язки Міністра. І тільки у грудні 2020 року депутати змогли результативно проголосувати за призначення Сергія Шкарлета Міністром освіти і науки України. Для цього «під куполом» знайшлася мінімально необхідна кількість голосів – 226.

Прем’єра року

В Україні зняли перший Інтерактивний освітній серіал множинного вибору, під час перегляду якого глядач самостійно обирає дії одного з героїв із декількох варіантів, що призводить до різних фіналів у кожній серії, за аналогією з «Чорним дзеркалом» від компанії Netflix.


Необхідність року

Відповіддю переходу навчальних закладів на дистанційне навчання стала Всеукраїнська Школа Онлайн, яку ініціювали Міністерство освіти і науки України та Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України. Метою проєкту є створення для кожного українського учня, незалежно від місця проживання, ресурсів та можливості підтримати зв’язок зі своїми вчителями, доступ до знань, а наприкінці року був запушений відповідний портал.

Телевізійна програма року

Вперше в Україні відбувся Телевізійний Освітній Марафон, який увійшов до Книги Рекордів. Адже протягом 10 годин, без перерви, у прямому ефірі проводили тренінги 30 топ-експертів: Ольга Руднєва, Уляна Супрун, Людмила Богуш, Віталій Зубков, Володимир Співаковський, Володимир Страшко, Андрій Длігач, Ваче Давтян тощо.


Цифровізація року

У 2020 році стартувала Національна онлайн платформа з цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта» Міністерства цифрової трансформації України, на якій розміщені безкоштовні навчальні курси з опанування цифрових навичок для всіх громадян України.

Прорив року

У 2020 році Освітній Хаб міста Києва визнано переможцем Загальнонаціональної премії Бренд Року у номінації «Прорив року». Також нещодавно цей проєкт посів перше місце у номінації «Підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих адміністрацій та їх заступників» Всеукраїнського конкурсу Національного агентства України з питань державної служби.

Art-подія року

У Києві з’явилися SMART-мурали, які прикрасили стіни 10-ти шкіл у різних районах столиці України, а також новий корпус Національної дитячої лікарні «Охматдит». Їх унікальність не тільки в тому, що це красиві малюнки, які мотивують дітей та дорослих до навчання, але і надають можливість одразу розпочати навчання онлайн за допомогою QR-коду, який розташований поруч з муралом.

Удосконалення системи фінансування закладів загальної середньої освіти в сучасних умовах

Пон, 01/04/2021 - 13:50

З прийняттям нових Законів України «Про освіту» та про «Повну загальну середню освіту» система фінансового забезпечення закладів загальної середньої освіти набуває суттєвих змін.  Цьому сприяло, насамперед, законодавче запровадження так званої «автономізації навчальних закладів», у тому числі їх фінансової автономії.

Водночас, максимальне розширення прав закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності в частині використання коштів згідно із затвердженим їм кошторисом певною мірою обмежується існуючим бюджетним законодавством та законодавством у сфері публічних закупівель, адже процедура фінансових витрат таких закладів суворо регламентується Бюджетним кодексом України, Законом України «Про публічні закупівлі» та рядом підзаконних актів законодавства. Тому керівникам закладів необхідно чітко розуміти існуючий порядок витрачання коштів закладами загальної середньої освіти.

Однак, нормативно-правове регулювання системи фінансування закладів загальної середньої потребує подальшого удосконалення з тим, щоб фінансова автономія їх діяльності  наповнилася не декларативним, а реальним змістом.   

Загальні питання фінансування загальної середньої освіти

Стаття 53 Конституції України, яка гарантує право кожного на освіту, визначає, що повна загальна середня освіта є обов’язковою, тобто кожен громадянин України зобов’язаний її отримати у відповідних навчальних закладах. При цьому, Основний Закон України, визначаючи обов’язковість отримання громадянами повної загальної середньої освіти, одночасно покладає на державу обов’язок забезпечити її доступність і безоплатність в державних і комунальних навчальних закладах та розвиток такої освіти.   Тобто, доступною, обов’язковою і безоплатною є отримання повної загальної середньої освіти лише в державних і комунальних навчальних закладах.                         

В фінансовому відношенні забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти, як це зазначено у статті 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту», є фінансування відповідних закладів освіти з державного та місцевого бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів та ліцензійних умов.

В частині плати за навчання фактично це означає, що за отримання повної загальної середньої освіти в приватних навчальних закладах батьки повинні сплачувати відповідні кошти.

Розмір плати за таке навчання на сьогодні не підпадає під державне регулювання відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», а отже має визначатися на договірних засадах. І це зрозуміло, оскільки приватні навчальні заклади утворюються, як правило, у формі приватних підприємств або товариств з обмеженою відповідальністю, тобто як суб’єкти підприємницької діяльності, метою діяльності яких є отримання прибутку.

Все це правильно, але є одне «але».

В частині десятій статті 78 Закону України від 5 вересня 2017 р. «Про освіту», яка набрала чинності з 1 січня 2019 року, з’явилася цікава правова новація, згідно з якою держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному або корпоративному закладі освіти (заснованому кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства), що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Не торкаючись питання конституційності зазначеної норми щодо навчальних закладів приватної форми власності (оскільки відповідно до Конституції України фактично держава має фінансувати отримання загальної середньої освіти лише в державних і комунальних навчальних закладах), слід розуміти, що розмір плати за навчання учнів у приватних і корпоративних навчальних закладах має відповідати розміру відповідного фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, тобто розміру фінансових затрат, які повинні спрямовуватися на навчання одного учня в державному або комунальному навчальному закладі.

Правда у частині другій статті 58 Закону України «Про повну загальну середню освіту», який є спеціальним законодавчим актом у відношенні до Закону України «Про освіту», і яка практично відтворює частину десяту статті 78 Закону України «Про освіту», вже йдеться про затвердження Кабінетом Міністрів України формули фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня.

Очевидно, що мова йде про постанову Кабінету Міністрів України  від 27 грудня 2017 р. № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» (формула – в редакції постанови від 19 лютого 2020 р. № 114), де йдеться лише про приватні заклади – за термінологією учні групи VIII (лише за денною формою навчання).

Не поглиблюючись в суть цієї формули, є очевидним, що в приватних навчальних закладах загальної середньої освіти має оплачуватися лише вартість додаткових послуг закладу понад фінансування відповідних закладів освіти з державного чи місцевого бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів та ліцензійних умов, як-то охорона закладу, послуги з підвозу учнів, додаткове харчування, гуртки тощо.    

Фінансування системи загальної середньої освіти

Згідно із статтею 58 Закону України «Про повну загальну середню освіту»  фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету в комунальних закладах освіти здійснюється шляхом надання освітньої субвенції та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Освітня субвенція, як відомо, спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з відповідними нарахуваннями.

Кошти інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну середню освіту можуть спрямовуватися на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення учнів та педагогічних працівників підручниками (посібниками), навчальним обладнанням, засобами навчання та на інші цілі, визначені законодавством.

Ну і як вже зазначалося вище, фінансування з державного бюджету здобуття повної загальної середньої освіти, у тому числі у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, здійснюється на підставі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного учня визначається за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Необхідно зазначити, що фінансування забезпечення (виготовлення, поширення, зберігання та доставки до засновників закладів освіти чи відповідного органу управління у сфері освіти) підручниками (посібниками), у тому числі електронними, з навчальних предметів (інтегрованих курсів) відповідно до освітніх галузей, визначених державними стандартами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Фінансування діяльності закладів загальної середньої освіти

Відповідно до статті 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту», заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.

Ця норма стосується закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Згідно із статтею 41 зазначеного Закону, у разі утворення піклувальної ради закладу, на таку раду покладаються завдання із залучення фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, а також з додаткових джерел фінансування, що не заборонені законом.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» фінансування закладів загальної середньої освіти здійснюється з державного та місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Зазначений Закон передбачає можливість фінансування закладів загальної середньої освіти також з інших джерел, а саме:

  • доходи від надання платних освітніх та інших послуг;
  • благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;
  • гранти;
  • інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.

Отримані із зазначених джерел кошти використовуються закладами загальної середньої освіти відповідно до затвердженого кошторису та його установчих документів, зокрема для організації та забезпечення його діяльності, та не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених законом.

Більш того, одержання закладом загальної середньої освіти власних надходжень не є підставою для зменшення обсягу його бюджетного фінансування.

Водночас, слід мати на увазі вимоги частини другої статті 79 Закону України «Про освіту», яка забороняє фінансування суб’єктів освітньої діяльності за рахунок коштів:

  • фізичної особи, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою- агресором або державою-окупантом;
  • юридичної особи з іноземними інвестиціями держави- агресора або держави-окупанта, або зареєстрованої на території держави- агресора або держави-окупанта, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави- агресора або держави-окупанта.
Особливості провадження фінансово-господарської діяльності закладу загальної середньої освіти

Статтею 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України, цього Закону, Закону України  “Про освіту” та інших нормативно-правових актів.

Законом запроваджується термін «фінансова автономія закладів загальної середньої освіти»  в частині використання бюджетних коштів, під яким розуміється право таких закладів самостійно здійснювати витрати зазначених коштів у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:

  • формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису;
  • оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплату матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплату поточного ремонту приміщень і споруд;
  • оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників;
  • укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.

Фінансово-господарська діяльність закладу загальної середньої освіти здійснюється на основі кошторису, що затверджується засновником з урахуванням пропозицій закладу загальної середньої освіти.

Згідно із статтею 2 Бюджетного кодексу України кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Державні, комунальні заклади загальної середньої освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 «Про затвердження Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності».

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти визначає перелік платних освітніх та інших послуг, що надаються закладом освіти, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Слід зауважити, що державні і комунальні заклади загальної середньої освіти не можуть надавати (повністю або частково) платні освітні послуги для досягнення їх учнями результатів навчання (компетентностей), визначених державними стандартами.

Крім того, у державних і комунальних закладах освіти під час освітнього процесу, що забезпечує досягнення результатів навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, не можуть проводитися платні заходи чи надаватися платні послуги.

Важливо також пам’ятати, що в закладі загальної середньої освіти учні та їхні батьки можуть отримувати платні освітні та інші послуги виключно на добровільних засадах.

Засади надання благодійної допомоги закладам загальної середньої освіти

Як вже зазначалось, одним із джерел фінансування закладів загальної середньої освіти є благодійна допомога, яка надається відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Засади провадження такої діяльності визначаються Законом України «Про благодійну діяльність та  благодійні організації».

У разі, коли благодійні організації фактично утворюються при закладах загальної середньої освіти, тобто благодійниками виступають лише батьки учнів і дохід такої організації формується із зазначених благодійних внесків, слід мати на увазі норму частини третьої статті 16 зазначеного Закону, яка передбачає можливість використання благодійною організацією до 20 відсотків отриманих у поточному році доходів на власні адміністративні витрати (заплата працівників, оренда і утримання офісного приміщення тощо). Тобто фактично 20 відсотків коштів, отриманих від батьків, можуть не доходити до  навчального закладу.

В цьому контексті, на мою думку, більш прийнятною формою надання благодійної допомоги з боку батьків може бути відкриття окремого рахунку відповідного закладу освіти в органі Державної казначейської служби, куди і мають спрямовуватися відповідні кошти шляхом перерахування їх батьками учнів або уповноваженими ними особами.

Це стосується, насамперед, закладів загальної середньої освіти, обслуговування бухгалтерською службою яких відповідно до пункту 2 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. № 59, здійснюється централізовано через відповідні органи управління освітою. Тоді використання таких коштів буде прозорим, оскільки законність їх надходженні і використання буде контролюватися відповідними державними органами.

Водночас, закладам освіти, що мають власну бухгалтерську службу, і отримують благодійну допомогу через відповідні благодійні організації виключно за рахунок коштів батьків учнів, доцільно відмовитися від перерахування благодійниками (батьками) коштів на рахунки таких організацій із спрямуванням їх безпосередньо на рахунок навчального закладу, відкритий у відповідному органі Державної казначейської служби.

Крім того, доцільно було б законодавчо запровадити граничні розміри благодійних внесків батьками учнів, скажімо у прив’язці до прожиткового мінімуму, з тим, щоб унеможливити латентне платне навчання (фактично оплату навчання батьками своїх дітей в деяких закладах загальної середньої освіти державної або комунальної форми власності).

Також в умовах подальшого розширення моделі «фінансової автономії» закладів загальної середньої освіти стає очевидним, що необхідно поступово відмовлятися від централізованих бухгалтерій. При цьому, можливо, доцільно було б покласти відповідальність за ведення фінансово-господарської діяльності закладу на окремо визначену службову особу закладу загальної середньої освіти, яка повинна мати вищу економічну, фінансову або юридичну освіту, з тим, щоб вивільнити керівника закладу від виконання невластивих функцій, пов’язаних, зокрема, з проведенням публічних закупівель, надавши можливість йому зосередитися виключно на освітньому процесі.

Але ці питання, на мою думку, потребують додаткового вивчення та законодавчого врегулювання.

Особливості регулювання Бюджетним кодексом України порядку використання коштів закладами загальної середньої освіти

Відповідно до Бюджетного кодексу України державні і комунальні заклади освіти є бюджетними установами (бюджетні установи – за визначенням Кодексу є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, і є неприбутковими), а всі кошти, які отримуються ними понад прямих бюджетних видатків, є так званими власними коштами.

Згідно із статтею 2 зазначеного Кодексу, власні надходження бюджетних установ – надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Кодекс визначає, що власні надходження бюджетних установ вважаються доходами відповідного бюджету.  Відповідно і порядок їх витрачання має здійснюватися за процедурами цього Кодексу.

Статтею 13 Бюджетного кодексу України встановлено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

  • перша – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
  • друга – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

  • підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
  • підгрупа 2 – надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;
  • підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”;
  • підгрупа 4 – надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи:

  • підгрупа 1 – благодійні внески, гранти та дарунки;
  • підгрупа 2 – надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів. 

Власні надходження бюджетних установ використовуються на:

  • покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);
  • організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);
  • утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);
  • ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);   господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);
  • організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 1 другої групи);
  • виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).   

Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Дуже важливо пам’ятати, що бюджетним законодавством заборонено створення позабюджетних фондів бюджетними установами.

Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України фінансування діяльності закладів загальної середньої освіти (початкових шкіл, гімназій і ліцеїв) здійснюється з бюджетів сіл, селищ та міст.

Згідно із статтею 1032 освітня субвенція  спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти:

  • початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп);
  • спеціальні школи, санаторні школи;
  • спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, гімназії та ліцеї, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів;
  • дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
  • заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
  • заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Щороку у законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування.

Як вже зазначалося, освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється МОН та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

  • кількість учнів закладів загальної середньої освіти;
  • розрахункова наповнюваність класів;
  • навчальні плани.

Згідно із статтею 1036 Бюджетного кодексу України додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти спрямовується на видатки закладів освіти, визначених у частині першій статті 1032 цього Кодексу (крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти).

Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти розподіляється між обласними бюджетами з урахуванням таких параметрів:

  • кількість населення;
  • надходження доходів місцевих бюджетів області, визначених пунктом 1 частини першої статей 64 і 66 цього Кодексу, за відповідний звітний період року, що передує плановому;
  • приведений індекс відносної податкоспроможності зведеного бюджету області;
  • кількість учнів закладів загальної середньої освіти.

Розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти здійснюється в таких пропорціях:

  • 10 відсотків обсягу – пропорційно до питомої ваги кількості наявного населення області станом на 1 січня року, що передує плановому;
  • 40 відсотків обсягу – пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області;
  • 50 відсотків обсягу – пропорційно до питомої ваги кількості учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня року, що передує плановому.

Розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями, за погодженням з Кабінетом Міністрів України та затверджується рішенням про обласний бюджет.

Відповідальність за нецільове та незаконне використання бюджетних коштів  закладами освіти

Використання коштів закладом загальної середньої освіти державної та комунальної форми власності, як прямого бюджетного фінансування, так і «зароблених», тобто власних надходжень, здійснюються за єдиними правилами, оскільки ці кошти з моменту їх зарахування на відповідні рахунки закладу є бюджетними. А отже і відповідальність за незаконність їх використання має також «бюджетну» природу. 

Стаття 116 Бюджетного кодексу України визначає, які самі дії є порушенням бюджетного законодавства, а стаття 121 зазначеного Кодексу зазначає, що посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

При цьому уточняється, що порушення бюджетного законодавства, вчинене одержувачем бюджетних коштів (це стосується закладу освіти), може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені статтею 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає загальну відповідальність за порушення бюджетного законодавства, зокрема у сфері закупівель, а також статтю 210 Кримінального кодексу України щодо відповідальності службових осіб за нецільове використання бюджетних коштів, санкція якої містить штрафи в значних розмірах, обмеження волі (виправні роботи) та заборону на зайняття певних посад або зайняття певними видами діяльності.

Слід також пам’ятати про можливі заходи впливу, які можуть бути застосовані відповідними контролюючими органами згідно зі статтею 117 і 118 Бюджетного кодексу України.                          

Підсумовуючи слід зазначити, що подальше удосконалення законодавства у сфері фінансування загальної середньої освіти, на мою думку, має бути сфокусовано на формуванні правових засад розширення фінансової автономії закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності, насамперед, через лібералізацію бюджетного законодавства і законодавства у сфері публічних закупівель, підвищенні ролі і значення піклувальних рад шкіл в процесі проведенні відповідних закупівель, поступового переходу на повну фінансову самостійність таких закладів з власною бухгалтерією та за умови законодавчого розмежування функцій керівника, пов’язаних з провадженням закладом фінансово-господарської діяльності і освітнього процесу, забезпечення прозорості і контрольованості надходження та використання коштів з інших джерел, зокрема, благодійних коштів та грантів

 

 

 

Ольга КОНДИК, директор спеціалізованої загальноосвітньої школи 316 з  поглибленим вивченням української мови Дарницького району м. Києва

 

 

 

 

 

Редакція порталу може не поділяти думки авторів і не несе за їх матеріали відповідальність. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Успішна сертифікація зараховується як проходження атестації педагогом – роз’яснення МОН

Пон, 12/28/2020 - 11:10

Успішне проходження сертифікації має бути зараховано як проходження атестації педагогічним працівником. Про це йдеться у відповідному листі-роз’ясненні МОН.

Згідно з Законом “Про повну загальну середню освіту”, успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Водночас, згідно із зазначеним вище Законом, керівник школи зобов’язаний сприяти проходженню педагогами атестації та сертифікації.

Наголошуємо, що успішне проходження вчителем початкових класів сертифікації, що підтверджено відповідним сертифікатом, є достатньою підставою для прийняття атестаційною комісією рішення про присвоєння йому наступної кваліфікаційної категорії чи наступного педагогічного звання та/або підтвердження наявної вищої кваліфікаційної категорії чи наявного педагогічного звання. Даний процес не потребує надання жодних додаткових документів чи проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням діяльності педагога.

Нагадаємо, пілотну добровільну сертифікацію вчителів початкової школи 2020 року успішно пройшли 902 педагоги. У сертифікації 2021 зможуть взяти участь 2 000 педагогів, реєстрація розпочнеться 18 січня.

5fe98cf6e2a3a588593142

Довідково.

Сертифікація – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей вчителів. Мета сертифікації – виявити і заохотити вчителів з високим рівнем майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати надбавку в 20% до зарплатні й може зараховуватись як проходження чергової (позачергової) атестації. Сертифікат дійсний три роки. Передбачається, що в майбутньому, з розвитком реформи “Нова українська школа”, сертифікація замінить атестацію педагогів.

Сергій Шкарлет розповів про зарплати освітян та бюджет на 2021 рік

Пон, 12/28/2020 - 09:44

З 1 січня 2021 року посадові оклади освітян збільшаться на 20%. Порівняно з 1 квітня 2020 року, станом на 1 грудня 2021 року, збільшення становитиме 30%. Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в інтерв’ю для Українського радіо.

Сергій Шкарлет розповів, що МОН підготувало законопроєкт щодо соціальних гарантій педагогічним і науково-педагогічним працівникам у разі захворювання на коронавірус.

«Ця пропозиція погоджена і ми чекаємо від президента внесення її до парламенту. Я думаю, що коли парламент запрацює, президент внесе цю пропозицію», – підкреслив Міністр.

Окрім того, Сергій Шкарлет повідомив, що розроблено проєкт постанови Уряду, яким передбачається збільшити зарплати медичним працівникам закладів освіти на 20%. Він надісланий на погодження до центральних органів виконавчої влади.

«Із профспілками абсолютно тісна взаємодія щодо поступового збільшення коштів на оплату праці», – наголосив Міністр.

Також Сергій Шкарлет розповів, що бюджет освіти на 2021 рік у першому читанні був найбільшим із 2012 року.

«Ми отримали плюс 50-100% за всіма показниками, статтями й субвенціями. Ті скорочення, які відбулись між першим і другим читанням, залежать не від того, що в нас забрали кошти. А від того, що збільшення мінімальної заробітної плати з 1 липня було перенесено на 1 грудня. Тобто це операційна різниця. В освіти майже нічого не забрали. Забрали 500 мільйонів, тобто капітальні видатки. Але я впевнений, що впродовж 2021 року зможемо дещо надолужити, певним чином перерозподілити бюджет, і ми за це будемо боротися», – наголосив Міністр освіти і науки України.

10 правил, як безпечно провести новорічні та різдвяні заходи в закладах освіти

Птн, 12/25/2020 - 11:37

З метою посилення протипожежного та техногенного захисту об’єктів сфери освіти, безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу під час зимових канікул МОН надало рекомендації (Лист МОН №1/9-671 від 04.12.2020), як безпечно організувати та провести новорічні заходи.

Зокрема, рекомендовано:

  • провести комісійні перевірки протипожежного та технічного стану приміщень і територій, усунути виявлені недоліки;
  • перевірити технічний стан автоматичної сигналізації, пожежогасіння, оповіщення про пожежу тощо; 
  • перевірити наявність інструкцій з пожежної та техногенної безпеки на об’єктах та в разі потреби розробити нові інструкції або опрацювати чинні;
  • провести інструктажі з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти під час зимових канікул, новорічних та різдвяних свят з реєстрацією у відповідних журналах;
  • провести позапланові інструктажі з посадовими особами закладів та установ з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • провести роз’яснювальну роботу серед здобувачів освіти щодо правил поведінки в умовах низьких температур, попередження випадків переохолодження та обморожень, порядку надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок нещасних випадків;
  • заборонити користуватися несправними приладами опалення та саморобними нагрівальними приладами;
  • перевірити знання загальної інструкції з пожежної та техногенної безпеки в працівників охорони, вахтерів та чергових служб об’єктів;
  • перевірити наявність планів евакуації із дублюванням, у разі потреби, англійською мовою;
  • реагувати на факти порушень чи невиконання посадовими особами встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної та техногенної безпеки.

У разі  організації урочистих заходів з нагоди новорічних та різдвяних свят з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 рекомендується забезпечити вільний доступ до первинних засобів пожежогасіння в приміщеннях святкових залів, не використовувати легкозаймисті прикраси, несправні освітлювальні гірлянди та ялинки, які не оброблені спеціальним розчином. Також категорично забороняється використання феєрверків, петард та інших піротехнічних виробів.

Лист МОН №1/9-671 від 04.12.2020

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій,
закладів вищої освіти, підприємств, установ та організацій,
що належать до сфери управління
Міністерства освіти і науки України

Про посилення протипожежного та техногенного захисту
об’єктів сфери освіти, безпеки життєдіяльності учасників
освітнього процесу під час зимових канікул

 

Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України стурбовано станом пожежної та техногенної безпеки об’єктів сфери освіти, а також збільшенням кількості випадків виникнення пожеж в приміщеннях закладів освіти та гуртожитків.

На виконання підпункту 4 пункту 2 та пункту 14 розділу V Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (далі – заклади та установи), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 22.11.2017 №1514), зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 14.12.2017 за № 1512/31380, та з метою посилення контролю за збереженням життя й здоров’я вихованців, учнів та студентів, попередження надзвичайних ситуацій в закладах освіти Міністерство освіти і науки України просить належно організувати та провести заходи щодо проведення зимових канікул, новорічних та різдвяних свят, а саме:

1) провести комісійні перевірки (з протокольним оформленням) протипожежного та технічного стану адміністративних, побутових, складських, інших приміщень, гуртожитків, будівель, горищ, підвалів та територій, ужити невідкладних заходів для усунення виявлених недоліків;

2) провести перевірки технічного стану автоматичної сигналізації, пожежогасіння, оповіщання про пожежу, внутрішнього і зовнішнього пожежного водопостачання щодо можливості їх експлуатації в умовах низьких температур, а також забезпечення приміщень об’єктів необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, покажчиків та знаків безпеки, стану шляхів евакуації і запасних виходів, комплектацію пожежних щитів та пожежних кран-комплектів, наявності інструкцій з пожежної та техногенної безпеки на об’єктах, за необхідністю опрацювати нові інструкції або переглянути та доповнити чинні;

3) організувати проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти під час зимових канікул, новорічних та різдвяних свят (зокрема з питань дотримання правил пожежної безпеки, техногенної безпеки та безпеки дорожнього руху, профілактики шлунково-кишкових захворювань, дотримання правил гігієни у період поширення епідемічних захворювань, поводження в громадських місцях з незнайомими людьми та підозрілими предметами, при користуванні громадським транспортом, безпечне перебування біля річок та водоймищ, що вкриті кригою, при використанні піротехніки тощо) з реєстрацією у відповідних журналах;

4) провести позапланові інструктажі з посадовими особами закладів та установ з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, звернути увагу на порядок дій у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації з реєстрацією у відповідних журналах;

5) у разі організації урочистих заходів з нагоди новорічних та різдвяних свят із безумовним дотриманням обмежень задля запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинену короновірусом SARS-CoV-2:

  • забезпечити вільний доступ до первинних засобів пожежогасіння в приміщеннях святкових залів;
  • не використовувати легкозаймисті прикраси, несправні освітлювальні гірлянди, що можуть загорітися, а також ялинки, які не оброблені спеціальним розчином;
  • категорично заборонити використання феєрверків, петард, інших піротехнічних виробів;

6) провести роз’яснювальну роботу серед здобувачів освіти щодо правил поведінки в умовах низьких температур, попередження випадків переохолодження та обморожень, порядку надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок нещасних випадків;

7) видати розпорядчий документ щодо заборони в приміщеннях об’єктів експлуатації несправних приладів опалення та саморобних нагрівальних приладів;

8) перевірити знання загальної інструкції з пожежної та техногенної безпеки у працівників охорони, вахтерів та чергових служб об’єктів з питань здійснення контролю за додержанням протипожежного стану, огляду територій й приміщень, порядку знеструмлення електромережі та дій у разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

9) перевірити наявність планів евакуації на випадок пожежі або інших надзвичайних ситуацій з обов’язковим позначенням маршрутів евакуації, місць розташування первинних засобів пожежогасіння та електричних щитків, із дублюванням, у разі потреби, англійською мовою;

10) ужити відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної та техногенної безпеки.

Принагідно інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Питання щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу під час зимових канікул тримати на постійному контролі.

З повагою 
Т. в. о. Міністра                      Сергій ШКАРЛЕТ

Нагадаємо, учням заборонено відвідувати школи з 8 по 24 січня 2021 року. Лист МОН № 1/9-692 від 15.12.2020.

Шкільні підручники стануть якісними та цікавими, – обіцяє МОН

Чтв, 12/24/2020 - 10:34
Шкільні підручники проходитимуть експертизу у нових фахівців: МОН ПРАГНЕ КОМПЛЕКСНО РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, НАДРУКОВАНОЇ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 5 РОКІВ

Міністерство освіти і науки України 15 грудня цього року оголосило добір кандидатур до складу предметних (галузевих) експертних комісії та експертних груп.   

Прийом анкет та документів від кандидатів триватиме до 15 січня 2021 року.

Наразі МОН отримало понад двадцять заяв. 

Взяти участь у роботі експертних груп можуть наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники, викладачі, методисти, перекладознавці, перекладачі, психологи, фахівці в галузі інформаційних технологій та представники інститутів громадянського суспільства.

Кандидати повинні мати відповідну фахову освіту, як правило, науковий ступінь або вчене звання, досвід педагогічної, науково-педагогічної, наукової чи практичної діяльності щонайменше п’ять років, знати вимоги щодо викладання предметів, методик та технологій навчання й виховання, володіти навичками проведення експертизи.

Членами комісії з проведення антидискримінаційної експертизи можуть бути лише фахівці, які пройшли відповідне навчання для проведення цієї експертизи.

До складу комісій не можуть входити автори підручників, гриф яким надано протягом останніх п’яти років, та представники видавців, близькі особи зазначених осіб та особи, які мають конфлікт інтересів.

МОН прагне комплексно розв’язати накопичені за останні 5 років проблеми низької якості навчальної літератури для дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. 

Задля цього було затверджено новий Порядок надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2020 № 931 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № 1119/35402. 

Нагадаємо, за словами Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, процес підготовки, відбору, затвердження та друку підручників для шкіл потребує кардинальних змін.

«Ті, хто на найвищому рівні керівництва дозволяли друк підручників із помилками у 2017-2020 роках, у МОН уже не працюють. Але той факт, що «результати» їхньої діяльності зазнали суспільного осуду, вважаю хорошою «профілактикою» на майбутнє. Діти не повинні страждати через помилки дорослих. А тим, хто нівелював пріоритети якості підручників, має бути хоч трохи соромно. Наше завдання сьогодні – комплексно розв’язати накопичені проблеми та забезпечити школярів підручниками якісного та цікавого змісту», – наголошував з цього приводу Сергій Шкарлет.

 

Сергій Шкарлет став міністром освіти – рішення Верховної Ради

Чтв, 12/17/2020 - 15:09

Парламент 17 грудня підтримав кандидатуру чинного виконувача обов’язків міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. За висловилися 226 народних депутатів, проти – 43, утрималися 39, не голосували 35 парламентарів, повідомляє Радіо.Свобода.

Зокрема за призначення проголосував 171 народний депутат від «Слуги народу», 20 – від «Опозиційної платформи – За життя», 12 від партії «За майбутнє», 16 представників «Довіри» і семеро позафракційних.

Представляючи кандидата, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що він «має значний професійний досвід і знає сферу освіти зсередини».

Сам Шкарлет під час виступу заявив, що в пріоритеті його роботи стоїть розвиток проєкту «Нова українська школа».

«Ми затвердили базовий компонент – 5-9 клас, і на сьогодні рухаємося в тому напрямку щоб створити в обов’язковому порядку ті речі, які дають можливість формувати концепцію робочих навчальних програм в кожному з напрямків освіти», – заявив він.

Представники опозиційних партій розкритикували кандидатуру Шкарлета за зниження бюджетних видатків на освіту в бюджеті 2021 році та незабезпечення вчителів засобами захисту під час пандемії.

Крім того, народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович закинув Шкарлету його підтримку «Партії регіонів» та Віктора Януковича під час його президентства. У відповідь Шкарлет заявив, що працював та отримував державні відзнаки не тільки за Януковича, а й за часів співголови фракції «ЄС», п’ятого президента Петра Порошенка.

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак («Слуга народу») повідомив, що комітет рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення шляхом голосування. Відтак комітет не висловив конкретної підтримки кандидатурі Шкарлета.

Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

 

Чи законно не пускати батьків до школи?

Чтв, 12/17/2020 - 14:41

Наразі невідомо, наскільки законною є постанова  від 22 серпня цього року “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, якою забороняється вхід  батьків  до школи. Невідомо, оскільки  легітимність її автора, головного санлікаря Віктора Ляшка,  оскаржується в суді, повідомляє greenpost.ua   

З нормами постанови згоден освітній омбудсмен, який  не вважає це якимсь   порушенням прав батьків. Хоча не всі батьки однаково  сприйняли цю заборону.  Деякі з них і так не приходили до школи, навіть на 1 вересня, а от більшість батьків спочатку обурилася таким станом речей. Потім, як слід було чекати, батьки почали шукати інші, «сірі», способи потрапити до школи.

Наскільки заборона батькам заходити до школи прийнятна і які наслідки вона має в першу чергу для дітей, коментують мати, юрист і психолог.

 

З погляду батьків. «Ми платимо за те, щоб нас не пускали до дітей?»

Оксана Букреєва, заступниця голови ГО «Освітньо-правозахисна ліга», мати двох дітей, вважає, що спроби не допустити батьків  до закладів освіти є незаконними. Адже за чинним законодавством батьки є учасниками навчально-виховного процесу. 

Скріншот чинного закону «Про освіту»

«Особливо дивує те, що тепер, коли батьків перестали пускати далі порогу школи, вони продовжують залишатися “головними спонсорами цього свята”: знамениті побори нікуди не ділися, раніше ми могли хоч якось проконтролювати те, на що витрачаються наші гроші, а тепер втратили цю можливість зовсім. 

Особливим цинізмом я вважаю вимогу здати гроші на охорону: ми маємо заплатити за те, що хтось нас не пускатиме до школи»,  – говорить Оксана Букреєва.

На думку матері, позбавивши батьків можливості захищати своїх дітей, школа фактично здобула абсолютну владу: тепер ніщо не перешкоджає адміністрації робити все, що вона вважає за потрібне. Так, раніше батьки могли посидіти на уроці, якщо у них виникали запитання до роботи якогось учителя, перевірити меню в їдальні, та й – чого гріха таїти – полагодити перехняблену шафку тощо.

«Однак тепер батьки взагалі втратили будь-які важелі впливу на ситуацію, крім віртуальних. І якщо батьки не писатимуть заяв про те, що порушуються їхні конституційні батьківські права, то ця мафія розростатиметься. Адже батьки й раніше обурювалися тому, що  важливі рішення школа намагалася приймати без їхньої участі», – каже Оксана Букреєва. 

 

З погляду юриста. «Не така страшна Постанова головного санлікаря, як внутрішній розпорядок школи».

Віталій Собкович, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил», стверджує, що  насправді ст. 55 закону «Про освіту» передбачає, що батьки учнів мають право:

  • захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
  • звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
  • отримувати інформацію про діяльність закладу освіти та про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є).

І ця ж стаття, крім прав, передбачає й низку обов’язків батьків:

  •  сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

Юрист радить: оскільки правила внутрішнього розпорядку у кожній школі затверджуються у своїй редакції, то слід орієнтуватись саме на ваш випадок.

«Однак у більшості випадків у таких правилах міститься наступне формулювання: “Батькам (особам, що їх замінюють) забороняється перебувати у приміщенні закладу під час навчальних занять без дозволу чергового адміністратора, без супроводу педагогічного працівника (класного керівника)”», – додає  Віталій Собкович.

З погляду психолога. «Батьки від цієї заборони страждають більше, ніж діти»

Марія Бурдукало, психолог, кандидат психологічних наук впевнена, що усе залежить від того, яку функцію мають відвідування школи батьками.

За словами психолога, діти шкільного віку повністю здатні себе обслуговувати, навіть якщо й за участі вчителя. І якщо раніше батьки доводили дитину до дверей кабінету і прощалися з нею (у 1-2 класах, коли ще потрібен батьківський контроль за тим, щоб дитина дійшла до школи), то не страшно, якщо момент прощання перенесеться на шкільне подвір’я.

«Є діти, які з 1 класу самі ходять до школи. Їм потрібна присутність батьків лише перший місяць навчання (може, навіть лише тиждень), щоб упевнитися, що школа є безпечним місцем, таким самим дружнім і приймаючим оточенням, як і батьківський дім. Для адаптації потрібна присутність батьків, але достатньо, щоб батьки були на шкільному подвір’ї», – говорить Марія Бурдукало.

Психолог додає, що як це позначатиметься на психіці дітей, насамперед залежить від реакції батьків. Якщо вони вважають, що прощатися біля дверей школи – це нормально, якщо вони готові відпустити власну дитину, впевнені, що нічого поганого з дитиною у стінах школи за ці кілька хвилин не трапиться, то дитина також почуватиметься впевнено. Якщо ж батьки сумніваються, то їхня тривога передається дитині.

«Насправді найгірше, що може статися, – загублені речі або поцвілі бутерброди чи яблука у шафках дітей. Діти ривчаються мати індивідуальну шафку, якщо не ходили до дитячого садочка. Таким чином діти можуть стати самостійнішими і відповідальнішими набагато раніше. 

Та й часто те, що батьки залишилися за порогом, і ти сам несеш свої шкільні речі до класу, дає відчути статус школяра», – переконана Марія Бурдукало.

 

У той же час, якщо ситуація дисциплінарна, психолог радить вирішувати її, не порушуючи карантину.

«Якщо ж є конфліктна ситуація, в якій потрібна допомога батьків, то вони можуть прийти і забрати дитину, домовившись про зустріч із директором чи вчителем. Зараз у всіх дітей і вчителів є мобільні телефони, тому навіть якщо дитина не буде на зв’язку, то вчитель точно буде. І в разі конфлікту батьки можуть попередити, що забирають дитину за сімейними обставинами чи через конфлікт, і дитину випустять на подвір’я», – деталізує Марія Бурдукало.

Насправді, як переконує психолог, відсоток таких суперконфліктних ситуацій у школі дуже маленький, вони стаються не щодня. І якщо ситуація вимагає, щоб мама чи тато забігли до школи і на місці щось вирішили, то батьки не стануть вести розмов про те, чи треба дотримуватися карантинних обмежень – вони просто знесуть усі перешкоди.

«Стурбовані батьки не стануть розмовляти з охоронцем про те, можна їм зайти до школи чи ні. Головне буде не опинитися на їхньому шляху,  – говорить Марія Бурдукало.

 

– І адміністрація не перешкоджатиме – адже вона зазвичай розуміє, що несе відповідальність за дитину під час освітнього процесу, тому зацікавлена в тому, щоб якнайшвидше цю відповідальність перекласти. Тому, гадаю, врегулювання екстремальних ситуацій під час карантину відбувається інакше».

Психолог попереджає: те, як  розцінять діти заборону батькам заходити до школи, залежить від того, як це транслюватиметься адміністрацією школи і ретранслюватиметься батьками своїй дитині.  Головне, щоб це не був сигнал  «ваші батьки вас не захистять».

«Нормально, якщо адміністрація школи говорить дітям, що, попри обмеження, вона співпрацює з батьками і вони беруть участь у прийнятті рішень. Пояснює,  що таке коронавірус  і те, для чого вводяться деякі обмеження, а також  радить з усіма питаннями, в яких   потрібна допомога,  звертатися до вчителя чи директора. І в той же час наголошує,  якщо раптом знадобиться допомога батьків у школі – діти її отримають, так би мовити, ” і ви, і ми завжди на зв’язку з вашими батьками”», – радить  психолог. 

У той же час, якщо батьки при цьому гіпертривожні, мають власний поганий досвід щодо школи, то вони не вироблятимуть стратегію взаємодії зі школою, пояснює Марія Бурдукало. Такі батьки вважатимуть, що це робиться навмисне, аби створити дискомфорт їм та їхнім дітям.

На  переконання психолога, усі адміністрації/вчителі/батьки різні, тому ця ситуація – про те, як всі  ми можемо взаємодіяти між собою.

 

Учням заборонено відвідувати школи з 8 по 24 січня 2021 року. Лист МОН № 1/9-692 від 15.12.2020

Втр, 12/15/2020 - 20:31

Через посилення протиепідемічних заходів учням заборонено відвідувати школи 8-24 січня 2021 року, водночас заклади зможуть оголосити на цей період канікули. Про це йдеться у листі МОН керівникам місцевих департаментів освіти і науки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1236 щодо встановлення карантину та запровадження протиепідемічних заходів, з 8 до 24 січня 2021 року в Україні запроваджуються посилені карантинні обмеження.

Так, у цей період учням заборонено відвідувати заклади загальної середньої освіти незалежно від форми власності, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

Міністерство просить вжити всіх можливих невідкладних заходів, спрямованих на належну організацію в цей період освітнього процесу в дистанційному форматі. Зокрема – за допомогою платформи для дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів “Всеукраїнська школа онлайн”, яку запустили МОН та Мінцифри.

Водночас Міністерство рекомендує розглянути можливість, за потреби,  оголосити на цей час канікули із врахуванням положень частин 3 та 4 статті 10 Закону “Про повну загальну середню освіту”.

Так, у частині 3 вказано, що освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Частина 4 пояснює, зокрема, що структуру і тривалість навчального року, тижня, дня, занять, а також форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу в межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Крім того, згідно з Законом, тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-692 від 15 грудня 2020 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій

Про запровадження
карантинних обмежень

Шановні колеги!

Просимо довести до відома керівників закладів загальної середньої освіти, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року за № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» прийнято рішення, про запровадження в Україні з 8 по 24 січня 2021 року посилених карантинних обмежень, зокрема у цей час учням заборонено відвідування закладів загальної середньої освіти незалежно від форми власності, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

З огляду на зазначене Міністерство просить вжити всі можливі невідкладні заходи, спрямовані на належну організацію освітнього процесу у дистанційному форматі в цей період.

Водночас рекомендуємо розглянути можливість, за потреби, оголошення на цей час канікул із врахуванням положень частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

З повагою
Заступник Міністра                                  Світлана Даниленко

Умови вступу до закладів вищої освіти у 2021 році зареєстровано в Мін’юсті

Срд, 12/09/2020 - 18:10

Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році зареєстровано в Міністерстві юстиції (реєстраційний номер № 1225/35508 від 09.12.2020) та найближчим часом набудуть чинності. Відповідно до документа наступного року основний етап вступної кампанії планується провести у звичні для вступників та закладів терміни – в липні 2021 року. 

Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів починатиметься 1 липня, а прийом заяв та документів – 14 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 23 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, та о 18:00 16 липня – для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.

Новими умовами також значно розширено можливості використання електронного кабінету вступника – наступного року подавати електронні заяви зможуть вступники, які планують продовжити навчання після здобуття ОКР молодшого спеціаліста (за умови наявності сертифікатів ЗНО). Окрім того, передбачено можливість виконання вимог до зарахування через електронний кабінет з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) вступника, що значно спростить цей процес подачі оригіналів документів, а також зменшить черги в приймальних комісіях влітку.

Як і минулих років, у наступному році вступникам на лікарські спеціальності («Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія») для того, щоб взяти участь у конкурсному відборі, потрібно буде мати щонайменше 150 балів із другого та третього конкурсних предметів. Однак ця вимога не буде поширюватися на тих, чий конкурсний бал буде вище 175. Обов’язковими предметами ЗНО для вступу на ці спеціальності будуть українська мова та математика, а третім предметом вступник може обрати біологію, хімію або фізику. Також наступного року для більшості спеціальностей значно розширений перелік предметів ЗНО, які можуть використовуватись як третій конкурсний предмет (див. Додаток 4 до Умов прийому).

Звертаємо увагу вступників, що у 2021 році буде встановлено обмеження кількості заяв, які вони зможуть подати на небюджетні конкурсні пропозиції (контракт) – загалом не більш ніж 30 заяв. Крім того, для уникнення непорозумінь із наданням рекомендацій на контракт, заяви тих вступників, які зараховані на бюджет, будуть автоматично виключені на всі інші конкурсні пропозиції за винятком випадків, коли вступник сам виявить бажання їх залишити (якщо планує навчатися більш ніж за однією освітньою програмою, більш ніж в одному закладі освіті тощо).

Для надання більшої ваги фаховому вступному випробуванню під час вступу до магістратури запроваджено вагові коефіцієнти – тепер заклад зможе збільшити вагу бала за фахове випробування, залишивши на іспит з іноземної мови щонайменше 25%. Реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ триватиме з 11 травня до 18:00 3 червня. Єдиний іспит відбудеться 30 червня, а єдине фахове вступне випробування – 2 липня. Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів розпочнеться 1 липня. Прийом заяв та документів для таких вступників стартує 15 липня і триватиме до 23 липня.

НАКАЗ МОН  № 1274

 

м. Київ

15.10.2020 р.                                                                                                              

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2020 року за № 1225/35508

 

 

 

Про затвердження Умов прийому

на навчання для здобуття вищої

освіти в 2021 році

 

 

Відповідно до статей 13, 44 Закону України «Про вищу освіту»

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, що додаються.

 

  1. Департаментам та управлінням освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій забезпечити своєчасне усунення розбіжностей даних вступників у поданих на виготовлення документів про повну загальну середню освіту замовленнях та даних, зазначених ними під час реєстрації на проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

 

  1. Керівникам закладів освіти незалежно від форми власності і сфери управління під час затвердження правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти забезпечити дотримання вимог Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, затверджених цим наказом.

 

  1. Директорату вищої освіти і освіти дорослих (Шаров О.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

 

  1. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

  1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Т.в.о. Міністра Сергій ШКАРЛЕТ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
15 жовтня 2020 року № 1274

 

 

 

 

Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році

 

  1. Загальні положення

 

  1. Ці Умови є обов’язковими для закладів вищої освіти (закладів фахової передвищої освіти, наукових установ) незалежно від форм власності та сфери управління, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі – заклади вищої освіти). Порядок прийому для підготовки військових фахівців з вищою освітою до вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти визначається правилами прийому до цих закладів вищої освіти (підрозділів), які розробляються згідно із законодавством.
  2. Підставою для оголошення прийому на навчання для здобуття вищої освіти є ліцензія на провадження освітньої діяльності Міністерства освіти і науки України та затверджені вченою радою правила прийому на навчання для здобуття вищої освіти в закладі вищої освіти (далі – Правила прийому).
  3. Прийом до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі за відповідними джерелами фінансування, зазначеними у пункті 1 розділу ІІІ Умов.
  4. Організацію прийому вступників до закладу вищої освіти здійснює приймальна комісія, склад якої затверджується наказом керівника закладу вищої освіти, який є її головою. Приймальна комісія діє згідно з положенням про приймальну комісію закладу вищої освіти, затвердженим вченою радою закладу вищої освіти відповідно до Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року № 1085, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2015 року за № 1353/27798. Положення про приймальну комісію закладу вищої освіти оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу вищої освіти.

Керівник закладу вищої освіти забезпечує дотримання законодавства України, у тому числі цих Умов, Правил прийому, а також відкритість та прозорість роботи приймальної комісії.

Рішення приймальної комісії, прийняте в межах її повноважень, є підставою для видання відповідного наказу керівником закладу вищої освіти та/або виконання процедур вступної кампанії.

Усі питання, пов’язані з прийомом до закладу вищої освіти, вирішує приймальна комісія на своїх засіданнях. Рішення приймальної комісії оприлюднюються на офіційному вебсайті закладу вищої освіти не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення.

  1. У цих Умовах терміни вжито в таких значеннях:

адресне розміщення бюджетних місць – надання вступнику рекомендації до зарахування на місця навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) на підставі його конкурсного бала;

відкрита конкурсна пропозиція – конкурсна пропозиція, для якої кількість місць для навчання за державним замовленням визначається під час адресного розміщення бюджетних місць у межах між кваліфікаційним мінімумом та максимальним обсягом державного замовлення або дорівнює нулю в разі неможливості сформувати кваліфікаційний мінімум державного замовлення;

вступне випробування – оцінювання підготовленості вступника до здобуття вищої освіти, що проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступного іспиту, співбесіди з конкурсного предмета (предметів), творчого конкурсу, творчого заліку, фахового випробування, єдиного вступного іспиту, єдиного фахового вступного випробування, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень;

вступний іспит – форма вступного випробування, яка передбачає оцінювання знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета, результати якого зараховуються до конкурсного бала вступника, або за результатами якого вступник допускається до участі в конкурсному відборі чи до інших вступних випробувань;

вступник – особа, яка подала заяву(и) про допуск до участі в конкурсному відборі на одну (декілька) конкурсних пропозицій;

єдине фахове вступне випробування – форма вступного випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання;

єдиний вступний іспит – форма вступного випробування з іноземної (англійської, або німецької, або французької, або іспанської) мови для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання;

кваліфікаційний мінімум державного замовлення – мінімальна кількість вступників, яка може бути рекомендована на відкриту конкурсну пропозицію під час адресного розміщення бюджетних місць для відкриття набору на неї (тільки для спеціальностей, які входять до Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка);

квота для іноземців – визначена частина обсягу бюджетних місць, яка використовується для прийому вступників з числа:

іноземців, які прибувають на навчання відповідно до міжнародних договорів України;

закордонних українців, статус яких засвідчено посвідченням закордонного українця, і які не проживають постійно в Україні;

квота-1 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів, крім осіб, які мають право на квоту-2;

квота-2 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій) у закладах вищої освіти, яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2016 року № 560, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2016 року за № 795/28925 (далі – наказ № 560) та Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 червня 2016 року № 697, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2016 року за № 907/29037 (далі – наказ № 697);

квота-3 – визначена частина регіонального замовлення, яка може бути використана державним або комунальним закладом вищої освіти для прийому на навчання на основі повної загальної середньої освіти осіб, які здобули її в закладах освіти на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

квота-4 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та Порядку реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417 (далі – Порядок 417);

конкурсна пропозиція – пропозиція закладу вищої освіти (відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти, структурного підрозділу закладу вищої освіти, який знаходиться в іншому населеному пункті, аніж місцезнаходження закладу вищої освіти) щодо кількості місць для прийому вступників на певний рівень вищої освіти, освітню програму, форму здобуття освіти, курс, переліку конкурсних предметів, творчих заліків та творчих конкурсів, строку навчання на основі здобутого освітнього рівня або ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня). Розрізняють відкриті, фіксовані та небюджетні конкурсні пропозиції. Відкриті конкурсні пропозиції входять в широку конкурсну пропозицію. У разі якщо конкурсна пропозиція поєднує декілька освітніх програм тощо, в Правилах прийому зазначаються порядок розподілу студентів між ними та строки обрання здобувачами (для молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти не раніше завершення першого року навчання, в інших випадках не раніше трьох місяців після початку навчання);

конкурсний бал – комплексна оцінка досягнень вступника, яка обраховується за результатами вступних випробувань та іншими конкурсними показниками з точністю до 0,001 відповідно до цих Умов та Правил прийому;

конкурсний відбір – процедура відбору вступників на конкурсні пропозиції на основі конкурсних балів та (в разі їх використання) пріоритетностей заяв вступників для здобуття вищої освіти (на конкурсній основі);

конкурсний предмет – навчальний предмет (дисципліна), рівень навчальних досягнень з якого (якої) враховується під час проведення конкурсного відбору на навчання до закладу вищої освіти;

максимальний обсяг державного замовлення – максимальна кількість вступників на відкриту конкурсну пропозицію, яка може бути рекомендована для зарахування на місця державного замовлення;

небюджетна конкурсна пропозиція – конкурсна пропозиція, на яку не надаються місця для навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням);

право на зарахування за квотами – право вступника щодо зарахування на навчання до закладу вищої освіти за квотою-1, квотою-2, квотою-3, квотою-4, що реалізується відповідно до цих Умов;

право на першочергове зарахування для здобуття вищої освіти за медичними, мистецькими та педагогічними спеціальностями – право вступника, передбачене законом, щодо зарахування на навчання до закладу вищої освіти за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальностями 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 226 «Фармація, промислова фармація», 227 «Фізична терапія, ерготерапія», 228 «Педіатрія», у галузі знань 02 «Культура і мистецтво» за спеціальностями 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», 024 «Хореографія», 025 «Музичне мистецтво», 026 «Сценічне мистецтво», у галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за спеціальностями 012 «Дошкільна освіта», 013 «Початкова освіта», 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)», 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)», 016 «Спеціальна освіта», 017 «Фізична культура і спорт» в разі укладення ним угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, що реалізується відповідно до Порядку 417, та цих Умов;

презентація дослідницьких пропозицій чи досягнень – форма вступного випробування, що може бути передбачена під час вступу для здобуття освітнього ступеня доктора філософії, яка полягає в заслуховуванні та обговоренні наукового повідомлення вступника;

пріоритетність – визначена вступником під час подання заяв черговість (де 1 є найвищою пріоритетністю) їх розгляду у разі адресного розміщення бюджетних місць; заклад вищої освіти в Правилах прийому може передбачати встановлення локальних пріоритетностей для вступу на основі здобутого раніше освітнього ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня;

рейтинговий список вступників – список вступників за черговістю зарахування на навчання на конкурсну пропозицію, що формується відповідно до цих Умов та Правил прийому;

співбесіда – форма вступного випробування, яка передбачає оцінювання підготовленості (оцінювання знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета (ів)) і мотивованості вступника, за результатами якої приймається протокольне рішення щодо надання вступнику рекомендації до зарахування;

творчий залік – форма вступного випробування, яка передбачає визначення достатності рівня творчих та/або фізичних здібностей вступника для участі в конкурсному відборі на певну конкурсну пропозицію у випадках, передбачених цими Умовами на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції, на основі повної загальної середньої освіти. Правилами прийому до закладу вищої освіти на певну конкурсну пропозицію творчий залік може бути виключений з переліку обов’язкових вступних випробувань;

творчий конкурс – форма вступного випробування для вступу для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра на основі повної загальної середньої освіти, яка передбачає перевірку та оцінювання творчих та/або фізичних здібностей вступника (у тому числі здобутої раніше спеціалізованої освіти), необхідних для здобуття вищої освіти за спеціальністю, яка включена до Переліку спеціальностей, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей вступників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року № 1085, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2015 року за № 1351/27796 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13 жовтня 2017 року № 1378). Результат творчого конкурсу оцінюється за шкалою, визначеною цими Умовами та Правилами прийому;

технічна помилка – помилка, допущена уповноваженою особою приймальної комісії з питань прийняття та розгляду заяв під час внесення відомостей про вступника або заяви до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО), що підтверджується актом про допущену технічну помилку;

фахове випробування – форма вступного випробування для вступу на основі здобутого (або такого, що здобувається) ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти, яка передбачає перевірку здатності до опанування освітньої програми певного рівня вищої освіти на основі здобутих раніше компетентностей;

фіксована конкурсна пропозиція – конкурсна пропозиція із заздалегідь визначеною кількістю місць для навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням);

широка конкурсна пропозиція – сукупність відкритих конкурсних пропозицій, яка складає спільну пропозицію державними закладами вищої освіти сукупного обсягу (суперобсягу) бюджетних місць для прийому вступників на місця навчання за кошти державного бюджету (за державним замовленням) на певну галузь, спеціальність (спеціалізацію) та форму здобуття освіти. Відкрита конкурсна пропозиція може входити лише до однієї широкої конкурсної пропозиції.

Термін «ваучер» вжито у значенні, наведеному в Законі України «Про зайнятість населення».

Термін «закордонні українці» вжито у значенні, наведеному в Законі України «Про закордонних українців».

Інші терміни вжито у значеннях, наведених у Законі України «Про вищу освіту».

 

  1. Прийом на навчання для здобуття вищої освіти

 

  1. Для здобуття вищої освіти приймаються:

особи, які здобули повну загальну середню освіту або освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, освітній ступінь молодшого бакалавра – для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра, а також магістра фармацевтичного та ветеринарного спрямування;

особи, які здобули повну загальну середню освіту або освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, освітній ступінь молодшого бакалавра з відповідної спеціальності медичного, ветеринарного спрямування, – для здобуття ступеня магістра медичного спрямування;

особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), – для здобуття ступеня магістра;

 

особи, які здобули ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), – для здобуття ступеня доктора філософії.

Перелік спеціальностей медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань, за якими може здійснюватися прийом на навчання за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра наведено у додатку 1 до цих Умов. Заклади вищої освіти можуть здійснювати прийом на навчання за спеціальностями 211 «Ветеринарна медицина», 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» та 226 «Фармація, промислова фармація»:

вступників на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра для здобуття ступенів молодшого бакалавра, бакалавра (тільки за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація»), магістра;

вступників на основі здобутого ступеня бакалавра для здобуття ступеня магістра.

Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 «Право» або 293 «Міжнародне право», напрямів 6.030401 «Правознавство», 6.030202  «Міжнародне право».

Для здобуття ступеня доктора філософії за спеціальностями медичного або ветеринарного спрямування приймаються особи, які здобули ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) з відповідної спеціальності медичного або ветеринарного спрямування.

Для здобуття ступеня вищої освіти за іншою спеціальністю також приймаються особи, які здобули раніше такий самий або вищий ступінь (рівень) вищої освіти або здобувають його не менше одного року та виконують у повному обсязі індивідуальний навчальний план. Умовою зарахування здобувача вищої освіти для одночасного навчання за іншою спеціальністю в тому самому або в іншому закладі вищої освіти є виконання вимог, аналогічних виконанню вимог до вступників на відповідні освітні програми. Ці вимоги можуть бути виконані протягом першого року навчання.

  1. Вступники приймаються на навчання на перший курс. Особам, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, освітній ступінь молодшого бакалавра, заклад вищої освіти може перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначено стандартом вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямувань) (за відсутності стандарту – не більше 120 кредитів ЄКТС). Такі особи можуть прийматись на другий (старші) курс(и) або на перший курс (зі скороченим строком навчання). Для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) за іншою спеціальністю особи можуть прийматись на перший або старші курси (у тому числі зі скороченим строком навчання).

Здобувачі вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста на основі ступеня бакалавра або раніше здобутого ступеня вищої освіти, які були відраховані або перервали навчання у зв’язку з академічною відпусткою, мають право бути поновленими для завершення навчання за цим самим освітньо-кваліфікаційним рівнем за індивідуальним навчальним планом за тією самою або спорідненою в межах галузі знань спеціальністю у тому самому або в іншому закладі вищої освіти.

Здобувачі вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань, які були відраховані або перервали навчання у зв’язку з академічною відпусткою, мають право бути поновленими для продовження навчання для здобуття ступеня магістра на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за тією самою або спорідненою в межах галузі знань спеціальністю у тому самому або в іншому закладі вищої освіти.

Здобувачі вищої освіти ступеня бакалавра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які були відраховані або перервали навчання у зв’язку з академічною відпусткою, в разі переходу від підготовки бакалаврів за цією спеціальністю до підготовки магістрів на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста мають право бути поновленими для продовження навчання для здобуття ступеня магістра на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за тією самою або спорідненою в межах галузі знань спеціальністю у тому самому або в іншому закладі вищої освіти.

  1. Прийом на навчання проводиться за спеціальностями (спеціалізаціями) відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.

Прийом вступників на навчання проводиться на конкурсні пропозиції, які самостійно формує заклад вищої освіти та вносить до ЄДЕБО у визначені цими Умовами строки.

Назви конкурсних пропозицій формуються без позначок та скорочень державною мовою і можуть дублюватися іншими мовами.

  1. Особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї після 01 січня 2021 року, визначаються наказом № 560.
  2. Особливості прийому до закладів вищої освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (на період їх здійснення), територія населених пунктів на лінії зіткнення або які переселилися з неї після 01 січня 2021 року, визначаються наказом № 697.
  3. Особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» за державним замовленням Національного агентства України з питань державної служби визначаються Порядком прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 789 в частині, що не суперечить Закону України «Про вищу освіту».
  4. Особливості прийому на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» визначаються Положенням про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року № 255 в частині, що не суперечить Закону України «Про вищу освіту».

 

III. Джерела фінансування здобуття вищої освіти

 

  1. Фінансування підготовки здобувачів вищої освіти здійснюється:

за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти (регіональне замовлення);

за рахунок цільових пільгових державних кредитів. Отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти здійснюється відповідно до Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673;

за ваучерами;

за кошти фізичних та/або юридичних осіб (на умовах договору, зокрема за кошти грантів, які отримав заклад вищої освіти на проведення наукових досліджень, за якими передбачається підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії або доктора наук).

  1. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету.

 

 

Особи, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням), можуть здобувати ступінь магістра лише за кошти фізичних та/або юридичних осіб, крім випадків, передбачених у пункті 5 цього розділу.

  1. Особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, магістра та освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки) (з урахуванням вимог абзацу дев’ятого пункту 1 розділу ІІ цих Умов), за умови успішного проходження вступних випробувань. Заклад вищої освіти у Правилах прийому може встановлювати додаткові вимоги для такої категорії осіб щодо строків навчання, включення додаткових обов’язкових навчальних компонентів до індивідуального навчального плану та обмеження щодо можливого поєднання спеціальностей різних галузей. Фінансування навчання за кошти державного та місцевого бюджетів (за державним або регіональним замовленням) здійснюється в межах нормативного строку навчання за основним навчальним планом.

Особи, які вступають для здобуття ступеня бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра  можуть зараховуватись за державним (регіональним) замовленням на перший курс за скороченим строком навчання лише в разі вступу на ту саму або споріднену в межах галузі знань спеціальність, а також на спеціальності, зазначені в Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка (додаток 2).

Особи, які вступають для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, можуть зараховуватись за кошти фізичних та/або юридичних осіб на перший курс за скороченим строком навчання або на другий чи старші курси з нормативним строком навчання в межах ліцензійного обсягу.

  1. Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) за певним ступенем вищої освіти, мають право повторного вступу для безоплатного здобуття вищої освіти в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, відповідно до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658.

Вступ на навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра вважається вступом одночасно для здобуття ступенів бакалавра та магістра відповідно до пункту 1 розділу II цих Умов.

  1. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю у державних та комунальних закладах вищої освіти:

якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії, та в інших випадках, передбачених законом;

якщо вони мають направлення на навчання, видане державним (регіональним) замовником відповідно до законодавства.

  1. Цільові пільгові державні кредити надаються особам, які зараховані на навчання для здобуття вищої освіти за денною або заочною формою на підставі угод, укладених між закладом освіти та фізичною або юридичною особою, а саме:

пільговий довгостроковий кредит для здобуття вищої освіти – студентам, які відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зареєстровані у встановленому законодавством порядку як внутрішньо переміщені особи, а також особам з їх числа до закінчення ними відповідно державного чи комунального професійно-технічного закладу або закладу вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;

пільговий довгостроковий кредит для здобуття вищої освіти – студентам закладів вищої освіти незалежно від форми власності та курсантам невійськових вищих навчальних закладів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, до досягнення ними 35 років.

  1. Іноземці та особи без громадянства, у тому числі закордонні українці, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано біженцями, та особи, які потребують додаткового захисту мають право на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України.
  2. Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох закладах вищої освіти.

Не допускається одночасне навчання за двома чи більше спеціальностями (спеціалізаціями, освітніми програмами, рівнями, ступенями, формами здобуття освіти) за кошти державного або місцевого бюджетів, крім випадків поєднання спеціалізацій (предметних спеціальностей) в одній освітній програмі, або здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, яке вважається одночасним здобуттям ступенів бакалавра та магістра.

 

  1. Вступники на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти допускаються до конкурсного відбору на місця державного (регіонального) замовлення та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця в разі наявності конкурсного бала не менше ніж 125,000. Обмеження щодо переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення не застосовується до осіб, зазначених у пункті 12 розділу VIII цих Умов.
  2. Прийом вступників за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» в 2021 році не проводиться.
  3. Надавачі освітніх послуг у сфері вищої освіти, що здійснюють навчання для здобуття вищої освіти на умовах державного (регіонального) замовлення та/або за рахунок цільових пільгових державних кредитів встановлюють вартість навчання відповідно до Порядку формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 191.

 

  1. Обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення

 

  1. Прийом на навчання здійснюється в межах ліцензованого обсягу для певного рівня вищої освіти або для певної освітньої програми, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання. Ліцензований обсяг визначає максимальну сумарну кількість здобувачів вищої освіти, які можуть протягом одного календарного року (з 01 січня по 31 грудня) вступити на навчання до закладу вищої освіти, бути поновлені у ньому або переведені до нього з інших закладів вищої освіти для здобуття вищої освіти відповідного рівня, або за відповідною освітньою програмою.
  2. Прийом на навчання за державним замовленням (за кошти державного бюджету) здійснюється на спеціальності та форми здобуття вищої освіти, за якими воно сформовано Кабінетом Міністрів України. Міністерство освіти і науки України, інші державні замовники визначають з окремих спеціальностей переліки предметних спеціальностей та спеціалізацій, за якими здійснюються формування та розміщення державного замовлення, відповідно до Переліку наказів державних замовників, якими визначаються предметні спеціальності та спеціалізації окремих спеціальностей, за якими здійснюються формування та розміщення державного замовлення (додаток 3). Прийом на навчання за кошти державного та місцевого бюджету (за державним та регіональним замовленням) можуть здійснювати заклади вищої освіти, які здобули ліцензію на освітню діяльність на певному рівні вищої освіти та/або за певною освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, не пізніше ніж 31 грудня 2020 року, за кошти фізичних та/або юридичних осіб – не пізніше ніж 31 травня 2021 року.

У територіально відокремлених структурних підрозділах не проводиться прийом на навчання за кошти державного бюджету (за державним замовленням) для підготовки фахівців:

на другому (магістерському) та наступних рівнях вищої освіти;

із спеціальностей, з яких у тому самому місті або в радіусі 50 кілометрів від нього функціонує заклад вищої освіти державної форми власності, що здійснює підготовку за такою самою спеціальністю.

Прийом на навчання за регіональним замовленням здійснюється на спеціальності (предметні спеціальності, спеціалізації) та форми здобуття вищої освіти, за якими воно надано регіональним замовником для кожного закладу вищої освіти та форми здобуття вищої освіти.

  1. Обсяг прийому за державним замовленням на основі повної загальної середньої освіти визначається загалом для всіх виконавців державного замовлення, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), окремо за формами здобуття освіти:

за галузями знань:

17 «Електроніка та телекомунікації»;

20 «Аграрні науки та продовольство»;

21 «Ветеринарна медицина»;

23 «Соціальна робота»;

29 «Міжнародні відносини»;

за міжгалузевими групами:

галузі знань 07 «Управління та адміністрування», 24 «Сфера обслуговування», 28 «Публічне управління та адміністрування», спеціальність 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» галузі знань 02 «Культура і мистецтво», спеціальність 051 «Економіка» галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»;

галузь знань 09 «Біологія», спеціальність 101 «Екологія» галузі знань 10 »Природничі науки»;

галузь знань 12 «Інформаційні технології» (крім спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення»), спеціальність 113 «Прикладна математика» галузі знань 11 «Математика та статистика», спеціальність 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» галузі знань 15 «Автоматизація та приладобудування»;

галузі знань 13 «Механічна інженерія», 14 «Електрична інженерія», спеціальність 161 «Хімічні технології та інженерія» галузі знань 16 «Хімічна та біоінженерія»;

за підгалузевими групами:

спеціальності 012 «Дошкільна освіта» та 013 «Початкова освіта» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка»;

предметні спеціальності 014.04 «Математика», 014.06 «Хімія», 014.08 »Фізика», 014.09 «Інформатика», 014.10 «Трудове навчання та технології», 014.15 «Природничі науки» спеціальності 014 «Середня освіта» галузі знань 01 »Освіта/Педагогіка»;

усі спеціалізації спеціальності 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)», крім спеціалізації 015.39 «Цифрові технології»;

спеціальності 031 «Релігієзнавство» та 033 «Філософія» галузі знань 03 »Гуманітарні науки»;

спеціальності 032 «Історія та археологія» та 034 «Культурологія» галузі знань 03 «Гуманітарні науки»;

спеціалізації 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька», 035.051 «Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська», 035.055 «Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька» спеціальності 035 «Філологія» галузі знань 03 «Гуманітарні науки»;

спеціальності 053 «Психологія» та 054 «Соціологія» галузі знань 05 »Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальності 102 «Хімія», 104 «Фізика та астрономія», 105 «Прикладна фізика та наноматеріали» галузі знань 10 «Природничі науки»;

спеціальності 111 «Математика» та 112 «Статистика» галузі знань 11 »Математика та статистика»;

спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка», 153 «Мікро- та наносистемна техніка» галузі знань 15 «Автоматизація та приладобудування»;

спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» та 163 «Біомедична інженерія» галузі знань 16 «Хімічна та біоінженерія»;

спеціальності 182 «Технології легкої промисловості», 183 «Технології захисту навколишнього середовища», 184 «Гірництво», 185 «Нафтогазова інженерія та технології», 187 «Деревообробні та меблеві технології» галузі знань 18 «Виробництво та технології»;

за спеціальностями (предметними спеціальностями, спеціалізаціями) інших галузей знань, а також для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» та на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (за освітньо-науковими та освітньо-професійними програмами підготовки окремо), крім випадків, передбачених у пунктах 4 – 6 цього розділу, а його розподіл між конкурсними пропозиціями закладів вищої освіти здійснюється з використанням адресного розміщення бюджетних місць.

 

 

Розподіл державного замовлення на підготовку магістрів у закладах вищої освіти у сфері управління Міністерства освіти і науки України здійснюється з використанням Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03 травня 2018 року № 445, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 травня 2018 року за № 625/32077.

Розподіл державного замовлення на підготовку бакалаврів (магістрів ветеринарного спрямування) на основі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра у закладах вищої освіти у сфері управління Міністерства освіти і науки України здійснюється з використанням Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку бакалаврів на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06 травня 2019 року № 611, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 травня 2019 року за № 559/33530.

В усіх інших випадках розподіл обсягу прийому за державним та регіональним замовленням між закладами вищої освіти здійснюють державні (регіональні) замовники за спеціальностями (предметними спеціальностями, спеціалізаціями) та формами здобуття освіти, а його розподіл між фіксованими конкурсними пропозиціями заклади вищої освіти здійснюють самостійно, якщо інше не визначено державним (регіональним) замовником.

  1. Обсяг прийому за державним замовленням у закладах вищої освіти, які працюють на території Донецької та Луганської областей, визначає державний замовник для кожного закладу вищої освіти, спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації) та форми здобуття освіти, а його розподіл між фіксованими конкурсними пропозиціями заклади вищої освіти здійснюють самостійно.

Обсяг прийому за державним замовленням для здобуття вищої освіти за спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» (крім спеціальностей 011 »Освітні, педагогічні науки», 017 «Фізична культура і спорт») для осіб, які мають право на першочергове зарахування до вищих педагогічних навчальних закладів, відповідно до абзацу шостого частини третьої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та Порядку реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417, визначає державний замовник для кожного закладу вищої освіти, спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації) та форми здобуття освіти, а його розподіл між відкритими та фіксованими конкурсними пропозиціями заклади вищої освіти здійснюють самостійно.

  1. Адресне розміщення державного замовлення для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, магістра на основі здобутого ступеня бакалавра за спеціальністю 081 «Право» та на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» в закладах вищої освіти державної форми власності незалежно від сфери управління (крім підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти) здійснюється за єдиним конкурсом для всіх державних замовників за формами здобуття вищої освіти.
  2. Обсяг прийому за державним замовленням на основі повної загальної середньої освіти за спеціалізаціями 014.026 «Угорська мова і література», 014.027 «Румунська/молдавська мова і література», 014.028 «Польська мова і література» предметної спеціальності 014.02 «Середня освіта. Мова та література (із зазначенням мови)» та спеціалізаціями 016.02 «Олігофренопедагогіка», 016.03 «Ортопедагогіка», 016.04 «Сурдопедагогіка», 016.05 «Тифлопедагогіка» спеціальності 016 «Спеціальна освіта», 017 «Фізична культура і спорт» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка», за спеціальностями 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», 022 «Дизайн», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», 024 «Хореографія», 025 «Музичне мистецтво», 026 «Сценічне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво» та спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування» галузі знань 19 «Архітектура та будівництво» визначають державні замовники для кожного закладу вищої освіти та кожної форми здобуття вищої освіти, а його розподіл між фіксованими конкурсними пропозиціями заклади вищої освіти здійснюють самостійно.
  3. Обсяг прийому за кошти фізичних та/або юридичних осіб на фіксовані та відкриті конкурсні пропозиції визначає заклад вищої освіти у межах різниці між ліцензованим обсягом та загальним (максимальним) обсягом державного або регіонального замовлення, за необхідністю передбаченим резервом для поновлення у ньому або переведення до нього з інших закладів вищої освіти для здобуття вищої освіти відповідного рівня або за відповідною освітньою програмою. Цей обсяг може коригуватись з урахуванням фактично отриманого державного (регіонального) замовлення та у випадках виділення додаткових місць державного замовлення, переведення на вакантні місця державного замовлення і перерозподілу місць між формами здобуття освіти, але не може зменшуватись для конкурсної пропозиції у період між початком прийому документів і заяв та формуванням першого списку рекомендованих за цією пропозицією.

 

Обсяг прийому на небюджетну конкурсну пропозицію визначає заклад вищої освіти у межах ліцензованого обсягу для певного рівня вищої освіти або для певної освітньої програми, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання.

  1. Загальний обсяг бюджетних місць для фіксованих конкурсних пропозицій, максимальний обсяг бюджетних місць та кваліфікаційний мінімум державного замовлення для відкритих конкурсних пропозицій, обсяги квоти-1, квоти-2, квоти- 3, квоти-4, квоти для іноземців для фіксованих та відкритих конкурсних пропозицій, обсяг прийому за кошти фізичних та/або юридичних осіб на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції, обсяг прийому на небюджетні конкурсні пропозиції оприлюднюються на офіційному вебсайті закладу вищої освіти та визначаються в Правилах прийому (після отримання необхідної інформації від державного (регіонального) замовника).
  2. Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800, заклади вищої освіти, які здійснюють підготовку здобувачів за державним (регіональним) замовленням, можуть надавати направлення на навчання за державним (регіональним) замовленням педагогічним (науково-педагогічним) працівникам закладів освіти та науково-методичних установ за заочною або вечірньою формою здобуття освіти в межах вакантних місць відповідної спеціальності (спеціалізації) та курсу (року навчання), крім першого, в разі відсутності на них здобувачів вищої освіти, які навчаються за кошти фізичних (юридичних) осіб і мають право на переведення на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до законодавства.

 

  1. Строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання

 

  1. Для вступу на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти за денною формою здобуття освіти:

реєстрація електронних кабінетів вступників, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня;

медичні огляди та інші доконкурсні процедури, якщо це викликано установленими законодавством особливими умовами конкурсного відбору за відповідними конкурсними пропозиціями, проводяться до 09 липня;

прийом заяв та документів, передбачених розділом VI цих Умов, розпочинається 14 липня, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, та закінчується о 18:00 16 липня – для осіб, які

вступають на основі співбесіди, вступних іспитів, творчих конкурсів; о 18:00 23 липня – для осіб, які вступають за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, а також вступних іспитів та творчих конкурсів, які були складені з 01 по 13 липня;

до конкурсного відбору допускається особа, що успішно склала творчий залік, передбачений для певної конкурсної пропозиції, який проводиться з 01 лютого до дня завершення прийому документів на відповідну конкурсну пропозицію;

вступні іспити, творчі конкурси проводяться в кілька потоків з 01 по 13 липня включно (для вступників на місця державного та регіонального замовлень). У період з 14 по 23 липня можуть проводитись додаткові сесії іспитів, творчих конкурсів для вступників, які вступають на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Механізми реєстрації учасників творчих конкурсів, організації та проведення творчих конкурсів визначаються відповідно до законодавства. У творчих конкурсах мають право брати участь особи, які здобули повну загальну середню освіту або завершують її здобуття до 10 липня, що підтверджується відповідним документом або довідкою закладу освіти;

співбесіди проводяться з 17 до 19 липня включно.

Строки прийому заяв, проведення творчих заліків та творчих конкурсів, співбесід, вступних іспитів, оприлюднення рейтингових списків з повідомленням про отримання чи неотримання вступниками права здобувати вищу освіту за державним замовленням, виконання вимог до зарахування на місця державного замовлення, зарахування вступників на місця державного замовлення та виключення заяв зарахованих на інші місця державного замовлення для осіб, які вступають на навчання до вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, визначаються Правилами прийому. Вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти забезпечують виключення заяв зарахованих на місця державного замовлення вступників з конкурсів на інші місця державного замовлення не пізніше 20 липня.

Оприлюднення списків осіб, рекомендованих до зарахування за результатами співбесіди з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного або регіонального бюджету (за державним або регіональним замовленням) здійснюється – не пізніше 12:00 20 липня. Вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного замовлення до 10:00 23 липня, включаючи подання письмової заяви про виключення заяв на інші місця державного замовлення. Зарахування цієї категорії вступників за державним замовленням відбувається не пізніше 15:00 23 липня. Заяви зарахованих осіб на інші місця державного замовлення виключаються впродовж 23 липня.

 

 

Оприлюднення списків осіб, рекомендованих до зарахування за квотою-2, з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного або регіонального бюджету (за державним або регіональним замовленням) здійснюється в декілька етапів. Основний етап – не пізніше 12:00 20 липня. Вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного замовлення до 10:00 23 липня, включаючи подання письмової заяви про виключення заяв на інші місця державного замовлення. Зарахування цієї категорії вступників за державним замовленням відбувається не пізніше 15:00 23 липня. Заяви зарахованих осіб на інші місця державного замовлення виключаються впродовж 23 липня. Завершальний етап – не пізніше 12:00 29 вересня. Вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного замовлення до 10:00 30 вересня. Реалізація завершального етапу здійснюється шляхом переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб. Переведення цієї категорії вступників відбувається не пізніше 15:00 30 вересня.

Формування рейтингових списків вступників, які вступають на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, творчих конкурсів та вступних іспитів (у тому числі за квотою-1, квотою-3, квотою-4), надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) здійснюються не пізніше 28 липня.

Вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення до 18:00 02 серпня;

зарахування вступників за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) проводиться 09 серпня; за рахунок цільових пільгових державних кредитів, за кошти фізичних та/або юридичних осіб – не пізніше ніж 30 вересня;

переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення та на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб на основі повної загальної середньої освіти (відповідно до цих Умов прийому),- не пізніше ніж 19 серпня;

надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих для вступників, які вступають на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції, здійснюється не раніше 10 серпня.

Строки реєстрації для участі у вступних іспитах та творчому конкурсі на місця державного та регіонального замовлення визначає приймальна комісія закладу вищої освіти за умови, що прийом заяв та документів починається не пізніше ніж 24 червня, триває не менше десяти днів і завершується до початку останнього

потоку проведення вступних іспитів, творчого конкурсу. Інформація про строки прийому заяв та документів для участі у вступних іспитах, творчому конкурсі оприлюднюється на офіційному(ій) вебсайті (вебсторінці) закладу вищої освіти та/або його відокремленого структурного підрозділу.

Порядок подання та критерії оцінювання мотиваційних листів визначаються правилами прийому закладу освіти.

  1. Для вступу на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти за іншими (крім денної) формами здобуття освіти:

строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) та за рахунок цільових пільгових державних кредитів визначаються пунктом 1 цього розділу;

строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб визначаються Правилами прийому. При цьому прийом документів починається не раніше ніж 14 липня, тривалість кожної сесії прийому документів становить не більше ніж 30 днів, зарахування проводиться не пізніше ніж через 15 днів після завершення чергової сесії прийому заяв та документів, протягом яких проводиться конкурсний відбір, але не пізніше ніж 30 листопада.

  1. Для вступу на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) та за рахунок цільових пільгових державних кредитів прийом заяв та документів розпочинається 14 липня і закінчується о 18:00 23 липня. Фахові вступні випробування проводяться з 24липня до 30 липня.
  2. Для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра:

реєстрація вступників для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови та єдиного фахового вступного випробування  розпочинається 11 травня та закінчується о 18:00 03 червня;

складання додаткових фахових вступних випробувань (у разі, якщо таке випробування передбачено правилами прийому закладу вищої освіти) для вступників, які вступають на основі ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня), здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки), розпочинається 11 травня та закінчується 29 травня;

прийом заяв та документів, передбачених розділом VI цих Умов, розпочинається 22 червня, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, і закінчується 25 червня для осіб, які вступають на основі вступних іспитів (замість документа про здобутий освітній рівень може подаватись довідка про завершення навчання);

основна сесія єдиного вступного іспиту проводиться 30 червня (додаткова сесія проводиться в строки, встановлені Українським центром оцінювання якості освіти); спеціально організована сесія єдиного вступного іспиту проводиться за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, у терміни, встановлені Міністерством освіти і науки України;

основна сесія єдиного фахового вступного випробування проводиться 02 липня (додаткова сесія – у строки, встановлені Українським центром оцінювання якості освіти);

реєстрація електронних кабінетів вступників, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня;

прийом заяв та документів, передбачених розділом VI цих Умов, розпочинається 15 липня, крім вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, і закінчується о 18:00 23 липня для осіб, які вступають на основі результатів єдиного вступного іспиту та фахового вступного випробування;

відповідні вступні іспити з іноземної мови в закладах вищої освіти у випадках, визначених цими Умовами, проводяться за графіком основної та додаткової сесій єдиного вступного іспиту за матеріалами (завданнями/зошитами), наданими Українським центром оцінювання якості освіти. Український центр оцінювання якості освіти надає матеріали для проведення у закладі вищої освіти вступних іспитів з іноземної мови не раніше дня, що передує дню іспиту, та не пізніше 11:30 дня проведення іспиту;

фахові вступні випробування, а також додаткові фахові вступні випробування для вступників, які вступають на основі ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня), здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки), і вже складали єдиний вступний іспит, проводяться з 19 липня по 30 липня;

рекомендації для зарахування за державним замовленням надаються не пізніше ніж 02 серпня;

вимоги Правил прийому для зарахування мають бути виконані до 18:00 07 серпня;

наказ про зарахування за державним замовленням видається 12 серпня.

Переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення та на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб (відповідно до цих Умов), здійснюється не пізніше ніж 19 серпня.

  1. Реєстрація вступників для складання єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування, порядок їх організації та проведення здійснюються відповідно до Порядку організації та проведення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05 квітня 2019 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2019 року за № 446/33417.

Тестові завдання єдиного вступного іспиту з іноземних мов укладаються відповідно до програми єдиного вступного іспиту з іноземних мов для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста).

Тестові завдання першого блоку єдиного фахового вступного випробування (Тест загальної навчальної правничої компетенції) укладаються відповідно до програми вступних випробувань під час вступу на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» з використанням організаційно-технічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання.

Тестові завдання другого блоку єдиного фахового вступного випробування (Право) укладаються відповідно до програми другого блоку єдиного фахового вступного випробування – тесту з восьми базових правничих дисциплін.

  1. Для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра Правилами прийому можуть встановлюватись додаткові строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб у межах з 15 вересня по 30 листопада. При цьому використовуються результати єдиного фахового вступного випробування та/або єдиного вступного іспиту (включаючи спеціально організовану сесію єдиного вступного іспиту), отримані в порядку, передбаченому цими Умовами, або результати фахового вступного випробування та/або вступного іспиту з іноземної мови, складених у закладі вищої освіти у передбачених цими Умовами випадках.
  2. Для тих категорій вступників, для яких строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання не встановлено в пунктах 1 – 6 цього розділу, зазначені строки визначаються Правилами прийому. При цьому зарахування на навчання за державним замовленням закінчується не пізніше ніж 15 вересня, крім випадків, передбачених розділами XIII, XIV цих Умов. Зарахування за кошти фізичних та/або юридичних осіб закінчується не пізніше ніж 30 листопада. Реєстрація та робота електронних кабінетів вступників закінчується 30 вересня.
  3. Заклади вищої освіти в Правилах прийому можуть передбачати зарахування вступників за кошти фізичних/юридичних осіб для здобуття ступеня магістра на основі ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) в декілька етапів (у тому числі до дати закінчення прийому документів) за умови зарахування таких вступників до 30 листопада 2021 року.

 

 

При цьому використовуються результати єдиного фахового вступного випробування та/або єдиного вступного іспиту (включаючи спеціально організовану сесію єдиного вступного іспиту), отримані в порядку, передбаченому в пунктах 4 – 5 цього розділу, або результати фахового вступного випробування та/або вступного іспиту з іноземної мови, складених у закладі вищої освіти у передбачених цими Умовами випадках.

 

  1. Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі для здобуття вищої освіти

 

  1. Вступники на навчання для здобуття вищої освіти подають заяви:

тільки в електронній формі, крім визначених у цьому пункті випадків;

тільки у паперовій формі:

для реалізації права на вступ за іспитами (у разі відсутності у вступника хоча б одного із сертифікатів ЗНО 2018 – 2021 років), співбесідою, наказом № 560 або наказом № 697 відповідно до цих Умов;

для реалізації права на повторне безоплатне здобуття освіти за бюджетні кошти відповідно до цих Умов;

за наявності розбіжностей в даних вступника в ЄДЕБО (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, стать, громадянство тощо) і у відповідному документі про раніше здобуту освіту та у сертифікаті зовнішнього незалежного оцінювання;

у разі подання іноземного документа про освіту;

у разі подання документів іноземцями та особами без громадянства;

у разі подання документа про раніше здобуту освіту, виданого до запровадження фотополімерних технологій їх виготовлення;

у разі подання заяви після завершення строків роботи електронних кабінетів;

для реалізації права на нарахування додаткових балів, передбачених абзацом дев’ятим підпункту 1 пункту 7 розділу VII цих Умов;

у разі неможливості зареєструвати електронний кабінет або подати заяву в електронній формі з інших причин, що підтверджено довідкою приймальної комісії закладу вищої освіти.

Вступники, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, можуть подавати заяви в електронній формі з подальшим поданням документів, що підтверджують право на вступ за співбесідою, наказом № 560 або наказом № 697, які мають бути подані в строки прийому заяв, відповідно до цих Умов.

Для реалізації права на вступ за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти та/або квотою-1 (за умови наявності хоча б одного сертифікату ЗНО) вступник перед поданням заяви в електронній формі особисто подає підтвердні документи до приймальної комісії одного із обраних закладів вищої освіти.

Вступники можуть подати до п’яти заяв на місця державного та регіонального замовлення у фіксованих (закритих) та відкритих конкурсних пропозиціях, та до тридцяти заяв на небюджетні конкурсні пропозиції.

  1. Заява в електронній формі подається вступником шляхом заповнення електронної форми в режимі онлайн та розглядається приймальною комісією закладу вищої освіти у порядку, визначеному законодавством.

Заклади вищої освіти створюють консультаційні центри при приймальних комісіях для надання допомоги вступникам під час подання заяв в електронній формі. Вступники можуть звернутися до консультаційного центру будь-якого закладу вищої освіти з метою створення електронного кабінету, внесення заяв в електронній формі, завантаження додатка до документа про освіту, на основі якого відбувається вступ, довідки про реєстрацію місця проживання (за потреби) згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

  1. Заяву в паперовій формі вступник подає особисто до приймальної комісії закладу вищої освіти. Відомості кожної заяви в паперовому вигляді реєструє уповноважена особа приймальної комісії в ЄДЕБО в день прийняття заяви.
  2. У заяві вступники вказують конкурсну пропозицію із зазначенням спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації, освітньої програми) та форми здобуття освіти.

Під час подання заяв на відкриті та фіксовані  конкурсні пропозиції вступники обов’язково зазначають один з таких варіантів:

«Претендую на участь у конкурсі на місце державного або регіонального замовлення і на участь у конкурсі на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб у разі неотримання рекомендації за цією конкурсною пропозицією за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням)»;

«Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення».

Під час подання заяв на небюджетну конкурсну пропозицію вступники претендують на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб і попереджаються про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення.

Вступники для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти та вступники для здобуття ступеня магістра на основі ступеня молодшого бакалавра, бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», що претендують на місця державного або регіонального замовлення за денною чи заочною формою здобуття освіти, у кожній заяві зазначають її пріоритетність; при цьому показник пріоритетності 1 (один) означає найвищу пріоритетність.

Зазначену вступником пріоритетність заяв не може бути змінено.

Для участі у конкурсі для вступу за різними формами здобуття освіти вступники подають окремі заяви.

  1. Під час подання заяви в паперовій формі вступник особисто пред’являє оригінали:

документа (одного з документів), що посвідчує особу, передбаченого Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

військово-облікового документа (у військовозобов’язаних – військового квитка або тимчасового посвідчення, а у призовників – посвідчення про приписку до призовних дільниць);

документа (державного зразка) про раніше здобутий освітній ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього;

документів, які підтверджують право вступника на зарахування за співбесідою, на участь у конкурсі за результатами вступних іспитів та/або квотою-1, квотою-2 або квотою-3 на основі повної загальної середньої освіти, на участь у конкурсі за іспитами під час вступу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) замість єдиного вступного іспиту з іноземної мови та/або єдиного фахового вступного випробування.

Вступники, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї після 01 січня 2021 року, а також вступники, які проживають на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, подають документи з урахуванням особливостей, передбачених наказами № 560, № 697 відповідно.

Якщо з об’єктивних причин документ про здобутий освітній ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень) відсутній, може подаватись довідка державного підприємства «Інфоресурс» або виписка з Реєстру документів про освіту ЄДЕБО про його здобуття, у тому числі без подання додатка до документа про здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень.

  1. До заяви, поданої в паперовій формі, вступник додає:

копію документа (одного з документів), що посвідчує особу, передбаченого Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

військово-облікового документа (у військовозобов’язаних – військового квитка або тимчасового посвідчення, а у призовників – посвідчення про приписку до призовних дільниць);

копію документа державного зразка про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, і копію додатка до нього;

копію сертифіката (сертифікатів) зовнішнього незалежного оцінювання (для вступників на основі повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра) або екзаменаційного листка єдиного фахового вступного випробування / єдиного вступного іспиту (у визначених цими Умовами випадках);

чотири кольорові фотокартки розміром 3 х 4 см.

Заклади вищої освіти у своїх Правилах прийому встановлюють перелік документів (у тому числі додаткових), необхідних для вступу, якщо це викликано особливостями вступу на певну спеціальність чи конкурсну пропозицію.

Для участі у вступному іспиті, творчому конкурсі на місця державного та регіонального замовлення на основі повної загальної середньої освіти, крім заяви на участь у творчому конкурсі (в електронному або паперовому вигляді за формою, визначеною приймальною комісією закладу вищої освіти), вступники подають копію документа, що посвідчує особу; фотокартку розміром 3 х 4 см; копію документа про повну загальну середню освіту або довідку закладу освіти про завершення її здобуття до 10 липня, копію документа, що підтверджує право вступника на участь у вступному іспиті. Подання вступниками інших документів для участі у вступному іспиті, творчому конкурсі не є обов’язковим.

Заклади освіти можуть передбачити на вебсайті (вебсторінці) закладу вищої освіти електронну реєстрацію на участь у вступному іспиті, творчому конкурсі за умови подання вступником сканованих копій (фотокопій) документів.

Вступники, які проходять вступні іспити, творчі конкурси, допускаються до участі в них за наявності оригіналу документа, що посвідчує особу, оригіналу документа, що підтверджує право вступника на участь у вступному іспиті та екзаменаційного листка з фотокарткою.

Вступник подає інші копії документів, якщо це викликано особливими умовами вступу на відповідні конкурсні пропозиції, установлені законодавством, у строки, визначені для прийому документів.

У правилах прийому до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури заклади вищої освіти (наукові установи) можуть встановити додатковий перелік документів, обов’язкових для допуску до вступних випробувань.

  1. Копії документів, що засвідчують підстави для отримання спеціальних умов для зарахування за співбесідою, на участь у конкурсі за результатами вступних іспитів та/або квотою-1, квотою-2 на основі повної загальної середньої освіти, спеціальних умов для участі в конкурсі за результатами вступних іспитів під час вступу на здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), вступник подає особисто під час подання документів у паперовій формі у визначені цими Умовами або відповідно до них терміни. Не подані своєчасно документи, що засвідчують підстави для отримання спеціальних умов на зарахування за співбесідою, на участь у конкурсі за результатами вступних іспитів та/або квотою-1, квотою-2 на основі повної загальної середньої освіти, унеможливлюють їх реалізацію.
  2. Копії документів, що засвідчують підстави для отримання спеціальних умов особою, яка зарахована на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, на переведення на вакантні місця державного замовлення та за рахунок цільових пільгових державних кредитів вступник подає особисто одночасно з виконанням вимог для зарахування на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, але не пізніше ніж 11 серпня. Не подані своєчасно документи, що засвідчують підстави для отримання спеціальних умов на переведення на вакантні місця державного замовлення та за рахунок цільових пільгових державних кредитів, унеможливлюють їх реалізацію.
  3. Копії документів, окрім документа, що посвідчує особу, військового квитка (посвідчення про приписку) засвідчує за оригіналами приймальна (відбіркова) комісія закладу вищої освіти, до якого вони подаються. Копії документів без пред’явлення оригіналів не приймаються.
  4. Приймальна комісія здійснює перевірку підстав для отримання спеціальних умов для зарахування за співбесідою, на участь у конкурсі за результатами вступних іспитів та/або квотою-1, квотою-2 на основі повної загальної середньої освіти, спеціальних умов для участі в конкурсі за результатами вступних іспитів під час вступу на здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста та спеціальних умов для осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб для здобуття освітнього ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, на переведення на вакантні місця державного замовлення та за рахунок цільових пільгових державних кредитів.

Приймальна комісія здійснює перевірку середнього бала документа про освіту, поданого в паперовій формі (обчислює в разі відсутності), затверджує його своїм рішенням і вносить інформацію про середній бал документа про освіту до ЄДЕБО. У разі подання вступником заяви в електронній формі приймальна комісія здійснює перевірку середнього бала документа про освіту на підставі його сканованої копії (фотокопії).

  1. Приймальна комісія розглядає заяви та документи вступників і приймає рішення про допуск до участі в конкурсному відборі для вступу на навчання до закладу вищої освіти протягом трьох робочих днів з дати реєстрації заяви в ЄДЕБО, але не пізніше наступного дня після завершення прийому документів, у випадку складання вступних випробувань — не пізніше наступного дня після завершення вступних випробувань. Оприлюднення поточних рейтингових списків вступників здійснюється на офіційному вебсайті закладу вищої освіти на підставі даних, внесених до ЄДЕБО.
  2. Факт ознайомлення вступника з Правилами прийому, наявною ліцензією і сертифікатом про акредитацію відповідної освітньої програми (спеціальності), а також факт наявності/відсутності підстав для участі у конкурсі за результатами вступних іспитів, зарахування за співбесідою, зарахування за квотою-1, квотою-2, квотою-3, квотою-4 фіксуються в заяві вступника та підтверджуються його особистим підписом під час подання заяви.

У разі подання документів на неакредитовані освітні програми (спеціальності), факт ознайомлення вступника з частиною шостою статті 7 Закону України «Про вищу освіту» фіксується в письмовому повідомленні щодо поінформованості про відсутність акредитації та підтверджується його особистим підписом під час подання заяви у паперовій формі.

Вступник має право до дати закінчення подання електронних заяв скасувати у власному електронному кабінеті подану ним раніше заяву, зареєстровану та допущену до конкурсу у закладах вищої освіти, без права подання нової заяви з такою ж пріоритетністю.

Паперова заява, зареєстрована в ЄДЕБО, може бути скасована закладом вищої освіти на підставі рішення приймальної комісії до дати закінчення прийому документів на навчання для заяв у паперовій формі за умови допущення технічної помилки під час внесення відповідних даних до ЄДЕБО, що підтверджується актом про допущену технічну помилку, який сформовано і роздруковано з ЄДЕБО. Скасована заява вважається неподаною, а факт такого подання анулюється в ЄДЕБО.

Електронна заява, зареєстрована в ЄДЕБО, може бути скасована Технічним адміністратором ЄДЕБО на підставі офіційного рішення Розпорядника ЄДЕБО не пізніш як за день до закінчення подання електронних заяв за умови виявлення технічної помилки під час внесення відповідних даних до ЄДЕБО. Скасована заява вважається неподаною, а факт такого подання анулюється в ЄДЕБО.

Технічний адміністратор засобами мобільного або електронного зв’язку повідомляє вступникові про скасування заяви в день її скасування, після чого вступник може подати нову заяву з такою самою пріоритетністю.

  1. Під час прийняття на навчання осіб, які подають документ про здобутий за кордоном ступінь (рівень) освіти (далі – Документ), обов’язковою є процедура визнання і встановлення еквівалентності Документа, що здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059.
  2. Під час прийняття на навчання осіб, які подають документ про вищу духовну освіту, виданий закладом вищої духовної освіти до 01 вересня 2018 року, обов’язковим є подання Свідоцтва про державне визнання документа про вищу духовну освіту або рішення вченої ради закладу вищої освіти щодо визнання зазначеного документа у встановленому законодавством порядку.
  3. Під час подання заяв та документів для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста можуть прийматися як документи про освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, що виготовлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка», так і документи про освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, що виготовлені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 року № 645 «Про документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка і додатки до них».

 

VII. Конкурсний відбір, його організація та проведення

 

  1. Конкурсний відбір для здобуття ступенів вищої освіти здійснюється за результатами вступних випробувань:

для вступу на перший курс на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти – у формі зовнішнього незалежного оцінювання, творчих заліків, творчих конкурсів, вступних іспитів або співбесіди в передбачених цими Умовами випадках. У 2021 році приймаються сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2018, 2019, 2020 та 2021 років. Якщо як конкурсний предмет встановлено іноземну мову, вступник має право подавати оцінку із сертифікатів з однієї з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська) на власний розсуд;

для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» та на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» – у формі єдиного вступного іспиту з іноземної мови та єдиного фахового вступного випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей, або вступних іспитів в передбачених цими Умовами випадках (за умови успішного складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови, складеного у 2020 та 2021 роках, кожного блоку єдиного фахового вступного випробування, складеного у рік вступу);

для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти за іншими спеціальностями – у формі єдиного вступного іспиту з іноземної мови (крім випадків, передбачених цими Умовами), складеного у 2020 та 2021 роках, та фахових вступних випробувань, складеного в рік вступу;

для вступу на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра – у формі зовнішнього незалежного оцінювання та фахового випробування у встановлених цими Умовами випадках. У 2021 році приймаються сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2018 – 2021 років;

в інших випадках – у формах, встановлених Правилами прийому.

У разі подання документів на участь у конкурсному відборі особами з особливими освітніми потребами заклад вищої освіти має забезпечити відповідні умови для проходження ними вступних іспитів, творчих конкурсів та співбесід.

  1. Конкурсний відбір проводиться на основі конкурсного бала, який розраховується відповідно до цих Умов та Правил прийому.
  2. Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають на перший курс для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), зараховуються бали сертифіката(ів) зовнішнього незалежного оцінювання (результати вступних іспитів, творчих конкурсів) з трьох конкурсних предметів, молодшого бакалавра – з двох конкурсних предметів. Перелік конкурсних предметів, творчих заліків та творчих конкурсів для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на відкриті, фіксовані та небюджетні конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти визначено в додатку 4 до цих Умов.

Другий конкурсний предмет для здобуття ступеня молодшого бакалавра для небюджетних конкурсних пропозицій обирається з переліку загальноосвітніх предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання (заклад вищої освіти може передбачити право вступника на вибір з трьох предметів), або проводиться творчий конкурс (якщо він передбачений для цієї спеціальності або для однієї з спеціальностей для конкурсних пропозицій, які передбачають вступ на освітні програми за галуззю знань або групою спеціальностей). Творчі заліки для небюджетних конкурсних пропозицій встановлюються закладами вищої освіти самостійно.

Якщо як конкурсний предмет встановлено іноземну мову, вступник має право подавати оцінку із сертифікатів з однієї з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська) на власний розсуд.

Для конкурсних пропозицій зі спеціальностей (предметних спеціальностей, спеціалізацій) галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка», які передбачають підготовку фахівців для закладів середньої освіти з навчанням болгарською, кримськотатарською, молдовською, новогрецькою, польською, румунською, словацькою, угорською мовами або вивченням цих мов, заклад вищої освіти може замість третього конкурсного предмета додавати вступний іспит з відповідної мови.

  1. Для конкурсного відбору осіб, які на основі ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) вступають на навчання для здобуття ступеня магістра, зараховуються:

1) для вступу на спеціальність 081 «Право» та 293 «Міжнародне право»:

результати єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі тесту з іноземної мови (англійська, німецька, французька або іспанська) або вступного іспиту у випадках, передбачених у пункті 15 розділу VIII цих Умов;

результати єдиного фахового вступного випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей, складовими якого є тест з права та тест загальної навчальної правничої компетентності або вступного іспиту у випадках, передбачених у пункті 15 розділу VIII цих Умов;

2) для вступу на інші спеціальності:

результати єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі тесту з іноземної мови (англійська, німецька, французька або іспанська) або вступного випробування з іноземної мови (у випадках, передбачених цими Умовами);

результати фахового вступного випробування.

  1. Для конкурсного відбору осіб, які вступають на навчання для здобуття ступеня доктора філософії, зараховуються бали вступних іспитів із спеціальності та іноземної мови, а також результати інших форм вступних випробувань (у формі іспитів, співбесід, презентацій дослідницьких пропозицій чи досягнень), якщо вони передбачені Правилами прийому.

Вступник, який підтвердив свій рівень знання англійської мови дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Cambridge English Language Assessment (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); німецької мови – дійсним сертифікатом TestDaF (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня); французької мови – дійсним сертифікатом тесту DELF або DALF (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня), звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

Вступник до ад’юнктури вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, який підтвердив свій рівень знання англійської, німецької, французької мови дійсним сертифікатом тестів СМР-2 (Функціональний) за стандартом НАТО STANAG-6001 (не нижче рівня B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти чи аналогічного рівня), звільняється від складання вступного іспиту з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів вступного іспиту з іноземної мови з найвищим балом.

Відповідно до Правил прийому закладу вищої освіти особам, які вступають до аспірантури (ад’юнктури) з іншої галузі знань (спеціальності), ніж та, яка зазначена в їх дипломі магістра (спеціаліста), можуть бути призначені додаткові вступні випробування.

  1. Інші вступні випробування та показники конкурсного відбору визначаються Правилами прийому.
  2. Конкурсний бал обчислюється:

1) для вступу на перший курс для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) на основі повної загальної середньої освіти за такою формулою:

Конкурсний бал (КБ) = К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × А + К5 × МЛ + К6 × ОУ;

для вступу на перший курс для здобуття ступеня молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти за такою формулою:

Конкурсний бал (КБ) = К1 × П1 + К3 × П3 + К4 × А + К5 × МЛ +  К6 × ОУ,

де П1, П2 – оцінки зовнішнього незалежного оцінювання або вступних іспитів з першого та другого предметів; П3 – оцінка зовнішнього незалежного оцінювання, вступного іспиту з третього (для вступу на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра – другого) предмета або творчого конкурсу (за шкалою 100 – 200); А – середній бал документа про повну загальну середню освіту, переведений у шкалу від 100 до 200 балів відповідно до таблиці переведення середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обчисленого за 12-бальною шкалою, в шкалу 100 – 200 (додаток 5); ОУ – бал за успішне закінчення у рік вступу підготовчих курсів закладу вищої освіти для вступу до нього за шкалою від 100 до 200 балів у разі вступу на спеціальності (спеціалізації), зазначені в Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка; МЛ – оцінка за мотиваційний лист, переведений у шкалу від 100 до 200. Невід’ємні вагові коефіцієнти К1, К2, К3, К4, К5, К6 встановлюються закладом вищої освіти з точністю до 0,01; К1, К2, К3 встановлюються на рівні не менше ніж 0,2 кожний; у разі проведення творчого конкурсу К3 не має перевищувати 0,25 (0,6 – для спеціальностей галузі знань 02 «Культура і мистецтво» та спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»); К4 не може перевищувати 0,1; К5 не може перевищувати 0,01; К6 не може перевищувати 0,05. Сума коефіцієнтів К1, К2, К3, К4, К5, К6 для кожної конкурсної пропозиції має дорівнювати 1.

Оцінки з документа про повну загальну середню освіту, які виставлені за 5-бальною шкалою, враховуються так: «3» відповідає «6», «4» відповідає «9», «5» відповідає «12». За відсутності з об’єктивних причин додатка до документа про повну загальну середню освіту його середній бал у 12-бальній шкалі вважається таким, що дорівнює 2.

Зарахування балів за мотиваційний лист може здійснюватися закладом вищої освіти тільки за умови оприлюднення результатів його оцінювання на вебсайті закладу вищої освіти до початку основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

Особам, які є членами збірних команд України та брали участь у міжнародних олімпіадах (відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України), Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх (за поданням Міністерства молоді та спорту України), зараховуються оцінки по 200 балів з двох вступних випробувань за вибором вступника.

Призерам та переможцям чемпіонатів Європи та чемпіонатів Світу з олімпійських видів спорту (у тому числі серед школярів), всесвітньої Гімназіади, чемпіонатів України (з олімпійських видів спорту) під час вступу на навчання за спеціальностями 014 «Середня освіта (Фізична культура)» та 017 «Фізична культура і спорт» останній доданок встановлюється рівним 10, а якщо конкурсний бал вступника при цьому перевищує 200, він встановлюється таким, що дорівнює 200. Документом, що підтверджує статус призера або переможця зазначених змагань, є диплом (грамота, сертифікат тощо), виданий організаторами змагань з визначенням власного прізвища та імені особи, назви змагань, дати, місця їх проведення, зайнятого місця та результату.

Призерам (особам, нагородженим дипломами I – III ступенів) IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад в рік вступу з базових предметів під час вступу на спеціальності, визначені у переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка (додаток 2), останній доданок встановлюється рівним 10, а якщо конкурсний бал вступника при цьому перевищує 200, він встановлюється таким, що дорівнює 200. Інформацію про них приймальні комісії отримують з ЄДЕБО.

Учасникам Всеукраїнської олімпіади закладу вищої освіти для професійної орієнтації вступників на основі повної загальної середньої освіти зі спеціальностей, визначених Переліком спеціальностей, яким надається особлива підтримка, можуть нараховуватись додаткові бали до оцінки сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання з одного відповідного предмета під час розрахунку конкурсного бала в цьому закладі освіти в обсязі від 1 до 20 балів, але не вище ніж 200 балів за предмет. Всеукраїнські олімпіади закладу вищої освіти проводяться відповідно до Положення про Всеукраїнські олімпіади вищого навчального закладу для професійної орієнтації вступників на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2016 року № 1587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2017 року за № 16/29884.

Остаточно конкурсний бал множиться на регіональний (РК), галузевий (ГК) та сільський (СК) коефіцієнти шляхом його множення на їх добуток, причому:

РК дорівнює 1,00 для конкурсних пропозицій закладів вищої освіти (відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти, структурних підрозділів закладів вищої освіти, які знаходяться в іншому населеному пункті, ніж місцезнаходження закладу вищої освіти) у місті Києві; 1,04 – у Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській областях; 1,02 – в інших випадках;

ГК дорівнює 1,02 для поданих заяв із пріоритетністю 1 та 2 на спеціальності (предметні спеціальності, спеціалізації), передбачені в Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка; 1,00 – в інших випадках;

СК дорівнює 1,02 для осіб, зареєстрованих у селах та які здобули повну загальну середню освіту у закладах освіти, що знаходяться на території сіл, у рік вступу (1,05 – для спеціальностей (предметних спеціальностей, спеціалізацій), передбачених у Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка, та спеціальностей галузі знань 21 «Ветеринарна медицина»); 1,00 – в інших випадках.

Вступники надають довідку про реєстрацію місця проживання (за потреби) згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №  207.

СК для осіб, що є внутрішньо переміщеними особами та проживають у селі без реєстрації, не застосовується.

Приймальна комісія здійснює перевірку застосування СК відповідно до довідки додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, поданої в паперовій формі, затверджує його своїм рішенням і вносить інформацію до ЄДЕБО. У разі подання вступником заяви в електронній формі приймальна комісія здійснює перевірку застосування СК відповідно до довідки на підставі її сканованої копії (фотокопії).

Якщо після домноження на коефіцієнти конкурсний бал перевищує 200, він встановлюється таким, що дорівнює 200;

2) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за такою формулою:

Конкурсний бал (КБ) = К1×П1 + К2×П2 + К3×П3,

де П1 – оцінка єдиного вступного іспиту з іноземної мови (за шкалою від 100 до 200 балів), П2 – оцінка єдиного фахового вступного випробування за тест із права (за шкалою від 100 до 200 балів), П3 – оцінка єдиного фахового вступного випробування за тест із загальних навчальних правничих компетентностей (за шкалою від 100 до 200 балів); К1, К2, К3 – невід’ємні вагові коефіцієнти, встановлюються закладом вищої освіти на рівні не менше ніж 0,25 кожний. Сума коефіцієнтів К1, К2, К3 для кожної конкурсної пропозиції має дорівнювати 1;

3) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на інші спеціальності:

Конкурсний бал (КБ) = К1×П1 + К2×П2 + П3,

де П1 – оцінка єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі тесту з іноземної мови (англійська, німецька, французька або іспанська) або вступного випробування з іноземної мови у випадках, передбачених цими Умовами (за шкалою від 100 до 200 балів), П2 – оцінка фахового вступного випробування (за шкалою від 100 до 200 балів), П3 – оцінка за інші показники конкурсного відбору (враховуючи середній бал документа про здобутий освітній ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), на основі якого здійснюється вступ) відповідно до Правил прийому, якщо вони встановлені (за шкалою від 0 до 20 балів сумарно за всі такі показники), К1, К2 – невід’ємні вагові коефіцієнти, встановлюються закладом вищої освіти на рівні не менше ніж 0,25 кожний. Сума коефіцієнтів К1, К2 для кожної конкурсної пропозиції має дорівнювати 1;

4) для вступу на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра за такою формулою:

Конкурсний бал (КБ) = К1×П1 + К2×П2 + К3×П3,

де П1, П2 – оцінки зовнішнього незалежного оцінювання або вступних іспитів з першого та другого предметів (за шкалою від 100 до 200 балів), П3 – оцінка фахового вступного випробування (за шкалою від 100 до 200 балів), К1, К2, К3 – невід’ємні вагові коефіцієнти, встановлюються закладом вищої освіти на рівні не менше ніж 0,25 кожний. Сума коефіцієнтів К1, К2, К3 для кожної конкурсної пропозиції має дорівнювати 1;

5) в інших випадках конкурсний бал обчислюється як сума балів за вступні випробування та інші показники конкурсного відбору відповідно до Правил прийому.

  1. За відсутності з об’єктивних причин додатка до документа про здобутий освітній ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень) його середній бал вважається таким, що відповідає мінімальному можливому значенню.

За різної кількості складових у конкурсному балі має дотримуватись принцип рівності прав вступників.

  1. Заклад вищої освіти у Правилах прийому самостійно визначає мінімальне значення кількості балів із вступних випробувань (конкурсного бала), з якими вступник допускається до участі у конкурсі.

Мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти не можуть бути встановлені менше ніж 150 балів для спеціальностей 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» з другого та третього конкурсних предметів (за винятком вступників з конкурсним балом більше 175,000 балів).

Конкурсний бал для вступу на основі повної загальної середньої освіти не може бути менше ніж:

130 балів – для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація»;

140 балів – для спеціальностей галузей знань 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини».

  1. Результати вступних іспитів та творчих конкурсів оцінюються за шкалою від 100 до 200 балів.
  2. 11. Програми співбесід, які включають і порядок оцінювання результатів співбесіди, затверджують голови приймальних комісій закладів вищої освіти не пізніше 31 березня відповідного року вступної кампанії.

Вступні іспити для вступників на основі повної загальної середньої освіти та для вступників на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вони проходять замість зовнішнього незалежного оцінювання, проводяться за програмами зовнішнього незалежного оцінювання. Вступні іспити з іноземної мови для вступників на здобуття освітнього ступеня магістра проводяться за програмою єдиного вступного іспиту. Голова приймальної комісії затверджує порядок оцінювання за результатами вступного іспиту, який має включати структуру підсумкового бала.

Програми творчих заліків і порядок їх оцінювання розробляються та затверджуються головами приймальних комісій закладів вищої освіти не пізніше 31 січня відповідного року вступної кампанії.

Програми творчих конкурсів, структура оцінки та порядок оцінювання, програми інших вступних випробувань розробляються і затверджуються головами приймальних комісій закладів вищої освіти не пізніше 31 березня відповідного року вступної кампанії. Не допускається включення до творчих конкурсів завдань, що виходять за межі зазначених програм.

Програми співбесід, вступних іспитів, фахових випробувань, творчих заліків та творчих конкурсів обов’язково оприлюднюються на вебсайтах закладів вищої освіти. У програмах мають міститися критерії оцінювання, структура оцінки і порядок оцінювання підготовленості вступників.

Критерії оцінювання, структура оцінки та порядок оцінювання мотиваційних листів розробляються та затверджуються головами приймальних комісій закладу вищої освіти не пізніше ніж за один місяць до початку прийому мотиваційних листів та оприлюднюються на вебсайті закладу освіти. В цей же строк головою приймальної комісії затверджується склад комісії з оцінювання мотиваційних листів, до якої можуть входити представники роботодавців (за згодою).

  1. 12. Особи, які без поважних причин (визнаних такими за рішенням Приймальної комісії) не з’явилися на вступні випробування у визначений розкладом час, особи, знання яких було оцінено балами нижче встановленого Правилами прийому мінімального значення, а також особи, які забрали документи після дати закінчення прийому документів, до участі в наступних вступних випробуваннях та у конкурсному відборі не допускаються. Перескладання вступних випробувань не допускається.
  2. Апеляції на результати вступних випробувань, проведених закладом вищої освіти, розглядає апеляційна комісія цього закладу вищої освіти, склад та порядок роботи якої затверджуються наказом його керівника.
  3. Відомості про результати вступних випробувань та інших конкурсних показників вносяться до запису про вступника в ЄДЕБО.
  4. Рішенням приймальної комісії результати вступного іспиту з конкурсного предмета щодо вступу на певну конкурсну пропозицію можуть бути зараховані за заявою вступника для участі в конкурсному відборі на іншу конкурсну пропозицію в цьому закладі вищої освіти.
  5. Офіційне оголошення результатів творчих конкурсів на місця державного та регіонального замовлення, включаючи оцінки окремих сесій творчих конкурсів та інформацію про досягнення мінімального прохідного бала, здійснюється шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних вебсайтах (вебсторінках) закладів вищої освіти та вноситься до ЄДЕБО не пізніше наступного дня після їх проведення.

 

VIII. Спеціальні умови участі в конкурсному відборі на здобуття вищої освіти

 

  1. Спеціальними умовами участі у конкурсному відборі під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти є:

зарахування за співбесідою;

участь у конкурсному відборі за іспитами та/або квотою-1, квотою-2.

Спеціальними умовами щодо участі в конкурсному відборі під час вступу на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра є участь у конкурсному відборі за іспитами.

Спеціальними умовами щодо участі в конкурсному відборі під час вступу на основі здобутого освітнього ступеня бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) є участь у конкурсному відборі за іспитами у закладі вищої освіти замість єдиного фахового вступного випробування та/або єдиного вступного іспиту.

Спеціальними умовами на здобуття вищої освіти за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) та за рахунок цільових пільгових державних кредитів на основі повної загальної середньої освіти є:

зарахування за результатами співбесіди, квотою-1, квотою-2 або квотою-4 на місця державного або регіонального замовлення;

зарахування за квотою-3 на місця регіонального замовлення;

переведення на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб у порядку, передбаченому цими Умовами, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію;

переведення на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів осіб у порядку, передбаченому законодавством, якщо вони зараховані на навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб.

Інформація щодо осіб, які мають права на спеціальні умови участі у конкурсному відборі під час вступу, вноситься до ЄДЕБО (із доданням сканованих копій документів, що підтверджують ці права).

  1. Проходять вступні випробування у формі співбесіди та в разі позитивного висновку про проходження співбесіди рекомендуються до зарахування під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти:

особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у тому числі на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста);

особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право на прийом без екзаменів до державних закладів вищої освіти за результатами співбесіди;

особи з інвалідністю, які неспроможні відвідувати заклад освіти (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення).

Якщо такі особи рекомендовані до зарахування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, вони зараховуються на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

  1. Проходять вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання) та в разі отримання кількості балів за кожний з іспитів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра:

особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі ті з них, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби) в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Особи цих категорій беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів 2021 року або зовнішнього незалежного оцінювання 2018 – 2021 років (у будь-яких комбінаціях за їх вибором). Якщо такі особи допущені до конкурсного відбору на відкриту або фіксовану  конкурсну пропозицію на основі повної загальної середньої освіти, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

  1. Проходять вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання) та в разі отримання кількості балів за кожний з іспитів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра:

особи, яким за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти відмовлено в реєстрації для участі в 2021 році в зовнішньому незалежному оцінюванні через неможливість створення особливих (спеціальних) умов (за умови подання до приймальної комісії закладу вищої освіти копії медичного висновку за формою первинної облікової документації № 086-3/о «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900 «Деякі питання участі в зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні захворювання та/або патологічні стани, інвалідність», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, що завірений підписом секретаря регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти і печаткою регіонального центру оцінювання якості освіти, та відповідного витягу з протоколу засідання регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти).

Такі особи беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів 2021 року та/або зовнішнього незалежного оцінювання 2018 – 2021 років (у будь-яких комбінаціях за їх вибором). Якщо такі особи допущені до конкурсного відбору на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію на основі повної загальної середньої освіти, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

Для вступників з числа осіб з порушенням зору, які використовують(вали) в процесі навчання шрифт Брайля та потребують створення особливої (спеціальної) умови за кодом 0205 Переліку особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року №  1027/900, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за №  1708/29838, вступні випробування з географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької та французької мов проводяться у закладі вищої освіти.

  1. Проходять вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання і якщо не складали зовнішнього незалежного оцінювання з відповідних предметів у 2021 році) та в разі отримання кількості балів за кожний з іспитів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі під час вступу для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра:

особи, які в 2021 році не брали участі в основній та додатковій сесіях зовнішнього незалежного оцінювання з певного(их) навчального(их) предмета(ів) через наявність захворювання або патологічного стану, зазначеного в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837 (за умови подання до приймальної комісії закладу вищої освіти одного з документів, зазначених у підпункті 1 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900 «Деякі питання участі в зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні захворювання та/або патологічні стани, інвалідність», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, або копії такого документа).

Такі особи беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів з певного(их) навчального(их) предмета(ів), з яких не брали участі в основній та додатковій сесіях зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року, та/або зовнішнього незалежного оцінювання 2018 – 2021 років (у будь-яких комбінаціях за їх вибором). Якщо такі особи допущені до конкурсного відбору на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію на основі повної загальної середньої освіти, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

Якщо особи, зазначені в пунктах 2 – 5 цього розділу, виявили бажання брати участь у конкурсному відборі тільки за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 за такими результатами.

 

  1. Проходять вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання) до закладів вищої освіти, визначених відповідно до наказу № 560 або наказу № 697, та в разі отримання кількості балів за кожний з іспитів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі:

особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (які не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи) або переселилися з неї після 01 січня 2021 року.

Такі особи беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів (з урахуванням особливостей проходження державної підсумкової атестації в Освітніх центрах «Крим-Україна», «Донбас-Україна» або без такого врахування для осіб, які отримали документ про повну загальну середню освіту) та/або зовнішнього незалежного оцінювання (у будь-яких комбінаціях за їх вибором). Якщо громадяни України з числа таких осіб допущені до конкурсного відбору на відкриту або фіксовану  конкурсну пропозицію, вони беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-2 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

  1. Проходять вступні випробування у формі вступних іспитів (замість зовнішнього незалежного оцінювання і якщо не складали зовнішнього незалежного оцінювання з відповідних предметів у 2021 році) та в разі отримання кількості балів за кожний з іспитів не менше ніж встановлений закладом вищої освіти мінімальний рівень допускаються до участі в конкурсному відборі:

особи, звільнені з військової служби починаючи з 01 грудня 2020 року включно;

громадяни України, які здобули повну загальну середню освіту за кордоном у період між 01 вересня 2020 року та 30 листопада 2021 року.

Особи цих категорій беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів та/або зовнішнього незалежного оцінювання (результати вступних іспитів зараховуються з предметів, з яких вступник не складав зовнішнього незалежного оцінювання). Особи, зазначені в абзаці третьому цього пункту, беруть участь у конкурсному відборі на місця державного або регіонального замовлення лише в разі вступу тільки за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

  1. Беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-1 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»):

діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа.

  1. Беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-3 на місця регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»):

особи, що здобули повну загальну середню освіту у закладах освіти певної адміністративно-територіальної одиниці, – під час вступу на конкурсні пропозиції, для яких встановлено квоту-3.

  1. 10. Беруть участь у конкурсному відборі в межах квоти-4 на місця державного або регіонального замовлення (крім випадку, якщо в заяві зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»):

особи, які мають право на першочергове зарахування до закладів вищої (фахової передвищої) медичної, мистецької та педагогічної освіти відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та Порядку реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417.

  1. Особи, які користуються спеціальними умовами участі в конкурсному відборі на здобуття вищої освіти за державним (регіональним) замовленням та за рахунок цільових пільгових державних кредитів на основі повної загальної середньої освіти відповідно до пунктів другого – шостого, восьмого – десятого цього розділу і не були зараховані на місця державного (регіонального) замовлення, мають право брати участь у конкурсі на загальних засадах відповідно до конкурсного бала.
  2. Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення в порядку, передбаченому цими Умовами, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію і не отримували рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення:

1) особи, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

2) особи, один з батьків яких загинув або помер внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності;

3) особи, один збатьків яких є  учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропали безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;

4) особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби;

5) особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти.

  1. 13. Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення в порядку, передбаченому цими Умовами, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію і не отримували рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення:

особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю;

особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу (категорія 1) та особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (категорія 2);

діти осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

 

 

шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менше ніж три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менше ніж 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи;

особи, які користуються спеціальними умовами участі в конкурсному відборі на здобуття вищої освіти за державним (регіональним) замовленням та за рахунок цільових пільгових державних кредитів на основі повної загальної середньої освіти відповідно до пунктів 2 – 6 та 8 цього розділу і не були зараховані на місця державного (регіонального) замовлення (крім випадку, якщо у відповідних заявах зазначено: «Претендую на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, повідомлений про неможливість переведення в межах вступної кампанії на місця державного або регіонального замовлення»).

  1. Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення в порядку, передбаченому цими Умовами, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, а також на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів осіб у порядку, передбаченому законодавством, якщо вони зараховані на навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, і не отримували рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення:

особи, які є внутрішньо переміщеними особами відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

діти з багатодітних сімей (п’ять і більше дітей).

  1. Під час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра зі спеціальностей 081 «Право», 293 «Міжнародне право» беруть участь у конкурсному відборі за результатами вступних іспитів у закладі вищої освіти (замість єдиного вступного іспиту з іноземної мови та єдиного фахового вступного випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей) та під час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра за усіма спеціальностями (замість єдиного вступного іспиту з іноземної мови):

особи, які не можуть взяти участі в єдиному вступному іспиті та/або єдиному фаховому вступному випробуванні через наявність у них захворювань, зазначених у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837;

особи, які для виконання єдиного вступного іспиту та/або єдиного фахового вступного випробування потребують створення інших особливих умов, ніж зазначені у Переліку особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1708/29838, за кодами 0101 – 0104, 0201 – 0203, 0206, 0301 – 0306, 0401, 0501, 0601, 0701, 0702;

вступники, звільнені з військової служби починаючи з 01 квітня 2021 року;

військовослужбовці-контрактники, поліцейські, рятувальники, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, курсанти вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти з специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти при вступі на навчання на освітні програми в галузі знань 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону».

  1. Під час вступу на небюджетні конкурсні пропозиції, які згідно з цими Умовами передбачають складання єдиного вступного іспиту (крім спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право»), вступники на основі ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) можуть за їх вибором або подати результат єдиного вступного іспиту, або скласти відповідний вступний іспит у закладі вищої освіти.
  2. В умовах особливого періоду брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів при вступі на навчання на освітні програми в галузі знань 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону» до військових закладів вищої освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти також мають право:

1) громадяни України, звільнені зі строкової служби, – протягом року після звільнення;

2) студенти закладів вищої освіти, які виявили бажання вступити на навчання та в подальшому проходити службу за контрактом на посадах офіцерського складу;

3) вступники з числа випускників військових (військово-морських) ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, які закінчили навчання в рік вступу;

4) військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

  1. Під час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра зі спеціальностей 081 «Право», 293 «Міжнародне право» підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення в порядку, передбаченому цими Умовами, якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію і не отримували рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення, особи, зазначені у пунктах 3, 12 та абзаці четвертому пункту 13 цього розділу.

 

 

  1. Рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування

 

  1. Рейтинговий список вступників формується за категоріями в такій послідовності:

вступники, які мають право на зарахування за результатами співбесіди (тільки на основі повної загальної середньої освіти);

вступники, які мають право на зарахування за квотами (тільки на основі повної загальної середньої освіти);

вступники, які мають право на зарахування на загальних умовах.

  1. Вступники, які мають право на зарахування за результатами співбесіди, впорядковуються за алфавітом.

У межах інших, зазначених у пункті 1 цього розділу, категорій рейтинговий список вступників впорядковується:

за конкурсним балом – від більшого до меншого;

за пріоритетністю заяви від першої до останньої;

за середнім балом додатка до документа про здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень – від більшого до меншого.

Якщо встановлені в третьому – п’ятому абзацах цього пункту правила не дають можливості визначити послідовність вступників у рейтинговому списку, приймальна комісія ухвалює відповідне рішення самостійно на підставі аналізу поданих вступниками документів та вносить його до ЄДЕБО.

  1. У рейтинговому списку вступників зазначаються:

ступінь вищої освіти, спеціальність, назва конкурсної пропозиції, форма здобуття освіти;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) вступника;

конкурсний бал вступника (крім зарахованих за співбесідою);

пріоритетність заяви, зазначена вступником (тільки для конкурсних пропозицій, що використовують пріоритетність);

ознака підстав для зарахування за результатами співбесіди, за квотою-1, квотою-2 або квотою-3, квотою-4, квотою для іноземців (тільки на основі повної загальної середньої освіти);

середній бал додатка до документа про здобутий освітній ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень).

Прізвища вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (які не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи) або переселилися з неї після 01 січня 2021 року, підлягають шифруванню у всіх інформаційних системах.

  1. Рейтингові списки формуються приймальною комісією з ЄДЕБО та оприлюднюються у повному обсязі на вебсайті закладу вищої освіти. Заклади вищої освіти замість оприлюднення на офіційних вебсайтах поточних рейтингових списків вступників можуть надавати посилання на своїх офіційних вебсайтах на відповідну сторінку закладу у відповідній інформаційній системі, яка здійснює інформування громадськості на підставі даних ЄДЕБО.
  2. Списки вступників, рекомендованих до зарахування за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) за кожною конкурсною пропозицією, отримуються приймальною комісією за даними ЄДЕБО, перевіряються на предмет достовірності поданих вступниками відомостей та дотримання передбачених цими Умовами вимог щодо формування списків, у тому числі вимог Матеріалів для розробки технічного завдання до алгоритму адресного розміщення державного та регіонального замовлення в 2021 році (далі – Матеріали для розробки технічного завдання), наведених у додатку 6 до цих Умов, затверджуються рішенням приймальної комісії і оприлюднюються шляхом розміщення на інформаційних стендах приймальних комісій та вебсайті закладу вищої освіти відповідно до строків, визначених у розділі V цих Умов.

У списку вступників, рекомендованих до зарахування, зазначаються такі самі дані, що і в рейтинговому списку вступників відповідно до пункту 3 цього розділу.

  1. Адресне розміщення бюджетних місць для прийому вступників на здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) на основі повної загальної середньої освіти (денної та заочної форм здобуття освіти) та вступників на здобуття вищої освіти ступеня магістра за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за конкурсними пропозиціями на основі здобутого ступеня бакалавра формується в ЄДЕБО на основі конкурсних балів, пріоритетностей та впорядкування рейтингового списку вступників з урахуванням загальних, максимальних обсягів, кваліфікаційного мінімуму державного замовлення. Вступник може бути рекомендований до зарахування за найвищою пріоритетністю з числа зазначених ним під час подання заяв, за якою вступник потрапляє у число тих, хто може бути рекомендований до зарахування на місця, що фінансуються за державним (регіональним) замовленням, відповідно до його конкурсного бала. Технічне завдання для реалізації адресного розміщення бюджетних місць формується відповідно до Матеріалів для розробки технічного завдання.
  2. Списки рекомендованих до зарахування оновлюються після виконання/невиконання вступниками на здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня молодшого бакалавра, на здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня бакалавра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) (крім спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право»), на здобуття ступеня доктора філософії

    вимог для зарахування на навчання відповідно до розділу X цих Умов з урахуванням їх черговості в рейтинговому списку вступників.

Під час оновлення списків рекомендованих до зарахування на ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста незалежно від конкурсного бала рекомендації для зарахування надаються вступникам, зазначеним у пунктах 12 – 14 розділу VIII цих Умов, якщо вони допущені до конкурсного відбору.

  1. Офіційним повідомленням про надання рекомендацій до зарахування вважається оприлюднення відповідного рішення на стендах приймальних комісій закладів вищої освіти, а також в електронному кабінеті вступника.

Рішення приймальної комісії про рекомендування до зарахування розміщується на вебсайті закладу вищої освіти у встановлені цими Умовами строки.

Рекомендованим до зарахування вступникам можуть надсилатись повідомлення засобами електронного та мобільного зв’язку відповідно до Правил прийому.

 

  1. Реалізація права вступників на обрання місця навчання

 

  1. Особи, які подали заяви в паперовій або в електронній формі та беруть участь у конкурсному відборі на місця державного та регіонального замовлення, після прийняття приймальною комісією рішення про рекомендування до зарахування відповідно до строку, визначеного в розділі V цих Умов або відповідно до нього, зобов’язані виконати вимоги для зарахування на місця державного та регіонального замовлення: подати особисто оригінали документа про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень та додатка до нього, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та/або інших документів, передбачених цими Умовами та Правилами прийому, до приймальної (відбіркової) комісії закладу вищої освіти, а також укласти договір про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників – для неповнолітніх вступників).

Подання оригіналів необхідних документів для зарахування може здійснюватися крім особистого подання, шляхом:

надсилання їх засобами поштового зв’язку з обов’язковим описом вкладень на адресу Приймальної комісії закладу, зазначену в Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності ЄДЕБО в строки, визначені в розділі V цих Умов або відповідно до нього. Дату подання документів визначають за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті;

надсилання їх сканованих копій, з накладанням на відповідні файли кваліфікованого електронного підпису вступника, через електронний кабінет вступника.

Договір про навчання (незалежно від джерел фінансування),  між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників – для неповнолітніх вступників) є підставою для видання наказу про зарахування. Якщо вступник здійснив виконання вимог до зарахування без особистого подання документів, то наказ про зарахування може бути виданий без укладання договору. Якщо договір про навчання не буде укладено впродовж десяти календарних днів після початку навчання, то цей наказ скасовується в частині зарахування такої особи.

Подані оригінали документів зберігаються у закладі вищої освіти протягом усього періоду навчання. Вступник, у якого після отримання документа про освіту, на підставі якого здійснюється вступ, змінилось прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), додатково особисто пред’являє приймальній (відбірковій) комісії закладу вищої освіти свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану щодо відповідної зміни та виданого на його підставі документа, що посвідчує особу, відомості про яку вносяться до ЄДЕБО. Особи, які подали заяви в електронній формі, крім того, зобов’язані підписати власну заяву, роздруковану приймальною комісією.

У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

  1. Особи, які отримали рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення і в установлені строки, визначені у розділі V цих Умов або відповідно до нього, не виконали вимог для зарахування на місця державного або регіонального замовлення (крім випадків, визначених у розділі XIII цих Умов), втрачають право в поточному році на зарахування (переведення) на навчання за державним та регіональним замовленням.

Особи, які отримали рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення і в установлені строки, визначені у розділі V цих Умов або відповідно до нього, виконали вимоги для зарахування на місця державного або регіонального замовлення, підлягають зарахуванню.

  1. Порядок реалізації права вступників на обрання місця навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб визначається Правилами прийому.

 

  1. Коригування списку рекомендованих до зарахування

 

  1. Приймальна комісія анулює раніше надані рекомендації вступникам, які не виконали вимог для зарахування на місця державного або регіонального замовлення, передбачених у пункті 1 розділу X цих Умов.
  2. Вступники, рекомендовані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зобов’язані виконати вимоги для зарахування відповідно до пункту 1 розділу X цих Умов та Правил прийому.

У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб впродовж десяти календарних днів від дати початку навчання додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати. У разі відмови від укладання договору у встановлений у цьому абзаці термін, цей наказ скасовується в частині зарахування такої особи. Оплата навчання здійснюється згідно з договором між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

  1. Порядок коригування списку рекомендованих до зарахування на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб визначається Правилами прийому.
  2. У разі одночасного навчання за кількома спеціальностями (напрямами підготовки, спеціалізаціями, освітніми програмами) та формами здобуття освіти оригінали документа про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, додатка до нього державного зразка, а також оригінали сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання зберігаються у закладі вищої освіти за місцем навчання за державним замовленням або за рахунок цільових пільгових державних кредитів протягом усього строку навчання.

У разі одночасного навчання за кількома спеціальностями (напрямами підготовки, спеціалізаціями, освітніми програмами) та формами здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб оригінали вищезазначених документів зберігаються в одному із закладів вищої освіти на вибір студента протягом усього строку навчання. Довідка про зберігання оригіналів документів та засвідчені копії відповідних документів видаються на вимогу студента закладом вищої освіти, у якому вони зберігаються.

 

XII. Переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних, юридичних осіб на основі повної загальної середньої освіти

 

  1. Заклад вищої освіти самостійно надає рекомендації для адресного розміщення бюджетних місць вступникам на основі повної загальної середньої освіти в межах місць (крім небюджетних конкурсних пропозицій), на які були надані рекомендації до зарахування до цього закладу освіти за відповідною конкурсною пропозицією в порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов, і надалі анульовані згідно з пунктом 1 розділу XI цих Умов.
  2. Правом переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення користуються особи, які не отримували рекомендацій до зарахування на місця державного (регіонального) замовлення.
  3. Переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб на основі повної загальної середньої освіти, здійснюється в такій послідовності:

особи, зазначені в пункті 12 розділу VIII цих Умов, незалежно від конкурсного бала;

особи, зазначені в пункті 13 розділу VIII цих Умов, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) не більше ніж на 15 балів (на 25 балів для спеціальностей, визначених у Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка);

особи, зазначені в пункті 14 розділу VIII цих Умов, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала не більше ніж на 15 балів (тільки для спеціальностей, визначених у Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка);

особи, які не отримали рекомендації для зарахування на місця державного (регіонального) замовлення у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов (тільки для спеціальностей, визначених у Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка), якщо їх конкурсний бал не менше ніж спеціальний прохідний конкурсний бал, встановлений приймальною комісією наступного дня після оголошення адресного розміщення бюджетних місць.

Якщо особи, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) за певним ступенем вищої освіти та отримали рекомендацію до зарахування на місця державного (регіонального) замовлення у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов, однак не приступили до навчання у зв’язку з неможливістю відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, відповідно до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658, на вивільнені у такому порядку вакантні місця державного замовлення можуть бути переведені наступні за рейтингом особи, що не отримували рекомендацій до зарахування на місця державного замовлення станом на дату переведення (за погодженням з державним або регіональним замовником).

Переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту, проводиться за відсутності непереведених осіб попередньої категорії або в разі їх письмової відмови від переведення та в послідовності від вищого до нижчого місця в рейтинговому списку в межах кожної із зазначених категорій.

  1. У разі відсутності достатньої кількості місць для переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення заклад вищої освіти використовує для цього вакантні місця державного (регіонального) замовлення з інших спеціальностей цієї галузі (тільки для осіб, зазначених в абзацах другому – п’ятому пункту 3 цього розділу), а за їх відсутності – інших галузей знань (тільки для осіб, зазначених в абзацах другому – четвертому пункту 3 цього розділу) цієї або іншої форми здобуття освіти (після переведення на вакантні місця державного замовлення осіб, зазначених у пункті 3 цього розділу за відповідною спеціальністю та формою здобуття освіти), про що негайно повідомляє відповідного державного (регіонального) замовника.

Невикористані після цього місця державного (регіонального) замовлення вважаються такими, що не розміщені в цьому закладі вищої освіти. Заклад вищої освіти повідомляє державному (регіональному) замовнику про їх кількість у розрізі спеціальностей (спеціалізацій) та форм здобуття освіти. У разі відсутності достатньої кількості місць для переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього розділу, заклад вищої освіти надсилає державному (регіональному) замовнику запит на виділення додаткових місць державного замовлення за рахунок повернутих. Рішення щодо використання цих місць приймає конкурсна комісія державного (регіонального) замовника.

 

XIII. Наказ про зарахування, додатковий конкурс, зарахування за рахунок цільового пільгового державного кредиту

 

  1. Накази про зарахування на навчання видаються керівником закладу вищої освіти на підставі рішення приймальної комісії. Накази про зарахування на навчання з додатками до них формуються в ЄДЕБО та оприлюднюються на інформаційному стенді приймальної комісії та вебсайті закладу вищої освіти у вигляді списку зарахованих у строки, встановлені в розділі V цих Умов або відповідно до нього.
  2. Рішення приймальної комісії про зарахування вступника може бути скасоване приймальною комісією у разі виявлення порушень з боку вступника, передбачених пунктом 5 розділу XVI цих Умов.

Зараховані особи можуть бути вилучені з наказу про зарахування (наказ про зарахування скасовується в частині, що стосується цієї особи) до закладу вищої освіти за власним бажанням. Відрахованим із закладу вищої освіти за власним бажанням особам подані ними документи повертають не пізніше наступного дня після подання заяви про відрахування.

  1. Якщо особа без поважних причин не приступила до занять протягом 10 календарних днів від дати їх початку, наказ про зарахування скасовується в частині, що стосується цієї особи.
  2. На звільнене(і) в порядку, передбаченому в пунктах 2, 3 цього розділу, місце(я) може проводитись додатковий конкурсний відбір (за погодженням з державним або регіональним замовником) з числа осіб, які брали участь у конкурсі на цю конкурсну пропозицію. Участь у додатковому конкурсному відборі згідно з конкурсним балом беруть вступники, які подавали заяву на цю конкурсну пропозицію та були допущені до участі у конкурсі. У разі відсутності таких претендентів на звільнені місця дозволено зараховувати осіб з конкурсних пропозицій цього закладу вищої освіти за умови збігу вступних випробувань шляхом перенесення заяви (за згодою особи) на іншу конкурсну пропозицію.

Додатковий конкурсний відбір проводиться до 15 вересня, при цьому накази про зарахування таких осіб формуються і подаються до ЄДЕБО до 18:00 19 вересня.

  1. Рішення щодо зарахування вступника з оплатою його навчання за рахунок цільового пільгового державного кредиту приймається за заявою вступника, що подається до приймальної комісії, на підставі результатів участі у конкурсі відповідно до вимог цих Умов.

Переважним правом на зарахування (переведення) на місця, що фінансуються за рахунок цільового пільгового державного кредиту, мають особи, зазначені в пункті 14 розділу VIII цих Умов. Іншим категоріям вступників право на зарахування (переведення) на місця, що фінансуються за рахунок цільового пільгового державного кредиту, надається в разі відсутності осіб зазначеної вище категорії або їх письмової відмови від таких місць.

Заяви вступників, зарахованих на навчання за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти та для здобуття вищої освіти ступеня магістра за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право», виключаються з конкурсів на інші місця за кошти фізичних або юридичних осіб, крім випадків подання вступником окремої заяви під час виконання вимог для зарахування на місця державного або регіонального замовлення, передбачених у пункті 1 розділу X цих Умов.

 

XIV. Особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти іноземців та осіб без громадянства

 

  1. Прийом на навчання до закладів вищої освіти іноземців та осіб без громадянства здійснюється згідно із Законами України «Про вищу освіту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про закордонних українців», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», Указом Президента України від 03 червня 1994 року № 271 «Про заходи щодо розвитку економічного співробітництва областей України з суміжними областями Республіки Білорусь і адміністративно-територіальними одиницями Республіки Молдова», постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 684 «Деякі питання набору для навчання іноземців та осіб без громадянства», наказом Міністерства освіти і науки України від 01 листопада 2013 року № 1541 «Деякі питання організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2013 року за № 2004/24536.
  2. Іноземці та особи без громадянства (далі – іноземці) можуть здобувати вищу освіту за кошти фізичних та/або юридичних осіб, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законодавством або угодами між закладами вищої освіти про міжнародну академічну мобільність.

Прийом іноземців до закладів вищої освіти на навчання за рахунок коштів державного бюджету здійснюється в межах квот для іноземців (крім іноземців та осіб без громадянства, у тому числі закордонних українців, які постійно проживають в Україні, осіб, яких визнано біженцями, та осіб, які потребують додаткового захисту).

Прийом на навчання іноземних громадян та осіб без громадянства проводиться на акредитовані освітні програми.

  1. Зарахування вступників з числа іноземців на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб може здійснюватися закладами вищої освіти:

1) двічі на рік, до і на початку академічних семестрів (але не пізніше ніж 01 листопада і 01 березня відповідно), для здобуття ступенів молодшого бакалавра, бакалавра, магістра;

2) упродовж року для навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі.

Заклад вищої освіти обчислює бали/оцінки вступника на основі документа про попередній здобутий рівень освіти та встановлює мінімально необхідне для вступу значення кількості балів/оцінок із загальноосвітніх предметів, з яких проводиться вступне випробування.

Зарахування іноземців на навчання на відповідний рівень вищої освіти здійснюється за результатами вступних іспитів з визначених предметів і мови навчання та на підставі академічних прав на продовження навчання, що надаються документом про здобутий рівень освіти в країні його походження, і врахування балів успішності, що дають право на продовження навчання на наступному рівні вищої освіти відповідно до законодавства країни, що видала документ про здобутий ступінь (рівень) освіти.

  1. Усі категорії іноземців, які вступають на навчання, зараховуються до закладів вищої освіти України на підставі наказів про зарахування. Підтвердженням факту навчання може бути довідка, сформована в ЄДЕБО.
  2. Вимоги закладу вищої освіти щодо відповідності вступників із числа іноземців, які прибули в Україну з метою навчання, умовам прийому на відповідні рівні вищої освіти, а також строки прийому заяв і документів, проведення вступних випробувань, творчих конкурсів та зарахування зазначаються у Правилах прийому та оприлюднюються на офіційному вебсайті закладу вищої освіти.
  3. Іноземці, яким надаються державні стипендії за міжнародними договорами, загальнодержавними програмами, іншими міжнародними зобов’язаннями України, приймаються на навчання у межах установлених квот для іноземців на підставі направлень Міністерства освіти і науки України.
  4. Іноземці, які прибувають в Україну для участі в програмах академічної мобільності або для здобуття вищої освіти за узгодженими між українським та іноземним закладами вищої освіти освітніми програмами, приймаються на навчання з урахуванням відповідних договірних зобов’язань відповідних закладів вищої освіти.
  5. Закордонні українці, які на законних підставах перебувають в Україні і статус яких засвідчений посвідченням закордонного українця, під час вступу до закладів вищої освіти України користуються такими самими правами на здобуття освіти, що й громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією України, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Закордонні українці, статус яких засвідчений посвідченням закордонного українця (крім осіб, які постійно проживають в Україні), можуть зараховуватись на навчання за державним замовленням у межах установлених квот для іноземців за співбесідою з предметів, передбачених Правилами прийому.

  1. Іноземці та особи без громадянства, у тому числі закордонні українці, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано біженцями, та особи, які потребують додаткового захисту, мають право на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

 

  1. Вимоги до Правил прийому

 

  1. Правила прийому в 2021 році розробляються відповідно до законодавства України, затверджуються вченою (педагогічною) радою закладу вищої освіти, розміщуються на вебсайті закладу вищої освіти та вносяться до ЄДЕБО до 31 грудня 2020 року. Правила прийому діють протягом календарного року.

Правила прийому до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури затверджують вчені ради закладів вищої освіти (наукових установ) як додаток до Правил прийому. Затверджені правила прийому до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури діють протягом календарного року.

  1. Правила прийому оприлюднюються державною мовою. У разі прийняття рішення місцевою радою щодо використання регіональних мов або мов національних меншин Правила прийому також оприлюднюються цими мовами.

Правила прийому мають містити:

перелік акредитованих та неакредитованих освітніх програм (акредитація освітніх програм підтверджується сертифікатами про акредитацію відповідних освітніх програм, спеціальностей та напрямів підготовки), а також конкурсних пропозицій, за якими здійснюється прийом на кожний рівень вищої освіти;

порядок проведення конкурсного відбору, порядок коригування рейтингових списків, порядок коригування списків рекомендованих до зарахування, та строки зарахування вступників за ступенями вищої освіти;

перелік конкурсних предметів, з яких вступники мають подавати сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на основі повної загальної середньої освіти;

перелік конкурсних предметів, з яких вступники мають подати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

перелік конкурсних предметів, з яких проводяться вступні випробування;

порядок роботи приймальної комісії (дні тижня та години);

порядок і строки прийому заяв і документів;

порядок проведення вступних випробувань, спосіб та місце оприлюднення їх результатів;

порядок подання і розгляду апеляцій на результати вступних випробувань, що проведені закладом вищої освіти;

умови поселення вступників, кількість вільних місць у гуртожитках, умови та гарантії поселення студентів до гуртожитку відповідно до затвердженого у закладі вищої освіти порядку;

порядок і строки прийому заяв і документів, проведення вступних випробувань, творчих конкурсів та строки зарахування вступників із числа іноземців та закордонних українців, які прибули в Україну з метою навчання;

порядок прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства;

порядок проходження медичного огляду вступників до закладів вищої освіти, що проводять підготовку фахівців для галузей, які потребують обов’язкового професійного медичного відбору;

порядок оцінки рівня фізичної підготовки, вимогу проходження психологічного обстеження та медичного огляду (за потреби);

порядок та форми проведення творчих конкурсів, які передбачені цими Умовами;

наявність/відсутність місць, що фінансуються за державним (регіональним) замовленням, строки оприлюднення перших списків рекомендованих вступників;

вичерпний порядок обчислення конкурсного бала;

квоти для прийому за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) окремих категорій вступників відповідно до законодавства;

перелік можливостей для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

  1. Правила прийому до аспірантури (ад’юнктури) визначають:

процедуру, перелік і строки подання документів для вступу до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури закладу вищої освіти (наукової установи);

зміст, форму і строки вступних випробувань для конкурсного відбору вступників до аспірантури (ад’юнктури) за кожною спеціальністю або відповідною галуззю знань.

  1. Правила прийому мають визначати порядок та умови зберігання робіт вступників. Роботи вступників, виконані ними на вступних іспитах, творчих конкурсах, фахових випробуваннях, співбесідах, які не прийняті на навчання, зберігаються не менше ніж один рік, після чого знищуються, про що складається акт.
  2. Заклад вищої освіти може встановлювати вимогу визначення вступником пріоритетності для вступу на базі отриманого раніше здобутого освітнього ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня, про що зазначає у Правилах прийому разом з порядком (алгоритмом) застосування пріоритетності.
  3. Порядок додаткового конкурсного відбору на навчання для конкурсної пропозиції за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб у межах ліцензованих обсягів розробляється закладами вищої освіти та надається за всіма заявами, поданими вступниками. Вступники під час зарахування на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб після закінчення строку прийому документів можуть змінювати спеціальність та форму навчання на іншу в межах одного закладу вищої освіти (за умови збігу вступних випробувань та за наявності вакантних місць ліцензованого обсягу шляхом перенесення заяви).
  4. До 15 січня 2021 року заклад вищої освіти, що претендує на отримання місць за державним (регіональним) замовленням на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), для верифікації переліку спеціальностей вносить до ЄДЕБО відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції.

Створення та внесення будь-яких нових конкурсних пропозицій для здобуття ступеня вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти у період з 15 червня 2021 року до 15 серпня 2021 року не здійснюється.

Небюджетні конкурсні пропозиції можуть (за потреби) створюватися:

для здобуття ступеня вищої освіти за іншою спеціальністю особами, які здобули раніше такий самий або вищий ступінь (рівень) вищої освіти чи здобувають його не менше ніж один рік та виконують у повному обсязі індивідуальний навчальний план;

для вступу іноземних громадян та осіб без громадянства;

для вступу на старші курси з нормативним терміном навчання;

для вступу через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна»;

для вступу за додатковим набором (після 15 вересня 2021 року).

  1. Максимальний обсяг державного замовлення закладу вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти за спеціальностями (спеціалізаціями спеціальностей 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)», 035 «Філологія», 271 «Річковий та морський транспорт» та 275 «Транспортні технології (за видами)»,
    предметними спеціальностями спеціальності 014 «Середня освіта» (за предметними спеціальностями)) визначається закладом вищої освіти і не може перевищувати суми скорегованих максимальних обсягів державного замовлення усіх конкурсних пропозицій у межах спеціальності (спеціалізації, предметної спеціальності) в 2020 році. Якщо державне замовлення в 2020 році становило не більше ніж 4 місця або не надавалося взагалі, або сума скорегованих максимальних обсягів становить менше ніж 5 місць, то максимальний обсяг державного замовлення встановлюється 5 місць.

Скорегований максимальний обсяг державного замовлення конкурсної пропозиції визначається як (з округленням до цілого числа):

120 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо на нього було надано рекомендації до зарахування в повному обсязі станом на перший день їх оголошення і різниця між середньозваженим прохідним балом конкурсних пропозицій за спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією) та прохідним балом широкого конкурсу становить не менше ніж 20 балів, або на одне місце більше, якщо максимальний обсяг державного замовлення в 2020 році становив менше ніж 5 місць (крім розташованих у місті Києві закладів вищої освіти, відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти та структурних підрозділів закладів вищої освіти, які знаходяться в іншому населеному пункті, ніж місцезнаходження закладу вищої освіти);

110 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо на нього було надано рекомендації до зарахування в повному обсязі станом на перший день їх оголошення і різниця між середньозваженим прохідним балом конкурсних пропозицій за спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією) та прохідним балом широкого конкурсу становить не менше ніж 10 балів, або на одне місце більше, якщо максимальний обсяг державного замовлення в 2020 році становив менше ніж 10 місць;

105 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо на нього було надано рекомендації до зарахування в повному обсязі станом на перший день їх оголошення, або на одне місце більше, якщо максимальний обсяг державного замовлення в 2020 році становив менше ніж 20 місць;

90 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо на нього було надано рекомендацій до зарахування менше половини цього обсягу станом на перший день їх оголошення;

50 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо на нього було надано рекомендацій до зарахування менше двадцяти відсотків цього обсягу станом на перший день їх оголошення;

30 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року, якщо впродовж 2019-2020 років на нього не було надано жодної рекомендації до зарахування станом на перший день їх оголошення;

100 % максимального (загального) обсягу державного замовлення 2020 року в інших випадках, а також в усіх випадках для предметних спеціальностей 014.04 «Середня освіта (математика)», 014.08 «Середня освіта (фізика)».

 

 

У разі суперобсягу широкого конкурсу понад 100 осіб не припускається збільшення скорегованих максимальних обсягів, які перевищують 25 % суперобсягу.

Заклади вищої освіти можуть самостійно перерозподіляти максимальні обсяги державного замовлення між спеціалізаціями спеціальностей 035 «Філологія», 271 «Річковий та морський транспорт» та 275 «Транспортні технології (за видами)» в межах спеціальності, між спеціальностями в межах галузі знань, з будь-яких спеціальностей на користь спеціальностей, які входять до Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка, повідомляючи про це письмово державного замовника. Не допускається перерозподіл максимальних обсягів із заочної на денну форму здобуття освіти, а також зі спеціальностей (спеціалізацій, предметних спеціальностей), з яких відкриті конкурсні пропозиції в попередньому році не створювались. В інших випадках перерозподіл максимальних обсягів державного замовлення може проводитися з дозволу державного замовника.

Заклади вищої освіти можуть самостійно утворювати в межах кожної спеціальності (спеціалізації спеціальностей 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)», 035 «Філологія» та 275 «Транспортні технології (за видами)», предметної спеціальності спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)») та форми здобуття освіти відкриті конкурсні пропозиції з поділом максимального обсягу державного замовлення між ними.

Якщо конкурсна пропозиція поєднує кілька освітніх програм тощо, в Правилах прийому зазначаються порядок розподілу студентів між ними та строки обрання здобувачами (для молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти не раніше завершення першого року навчання, в інших випадках не раніше трьох місяців після початку навчання).

Кваліфікаційний мінімум державного замовлення може визначатися закладами вищої освіти для відкритих конкурсних пропозицій із спеціальностей, які входять до Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка. Якщо кваліфікаційного мінімуму державного замовлення для відкритої конкурсної пропозиції не встановлено, він вважається рівним одному місцю.

Максимальні обсяги та кваліфікаційний мінімум державного замовлення оголошуються та вносяться до ЄДЕБО в тижневий строк після погодження з державним замовником. Прийом заяв та документів на відкриті конкурсні пропозиції допускається після підтвердження державним замовником встановлення суперобсягу державного замовлення в межах відповідних широких конкурсів. Прийом заяв та документів на фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції допускається після підтвердження державним замовником встановлення загального обсягу державного замовлення на відповідні спеціальності (спеціалізації, предметні спеціальності) закладу вищої освіти (для відокремлених структурних підрозділів – після підтвердження закладом вищої освіти).

 

 

  1. Обсяг прийому за кошти фізичних та/або юридичних осіб на відкриті та фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції визначається в Правилах прийому в межах різниці між ліцензованим обсягом з урахуванням його поділу за формами здобуття освіти та максимальним (загальним) обсягом державного або регіонального замовлення. Цей обсяг може корегуватись з урахуванням фактичного виконання державного замовлення.
  2. Обсяг прийому на небюджетні конкурсні пропозиції визначається в Правилах прийому в межах ліцензованого обсягу з урахуванням його поділу за формами здобуття освіти.
  3. Квота-1 встановлюється в Правилах прийому в межах десяти відсотків (але не менше одного місця) та тридцяти відсотків (у закладах вищої освіти (структурних підрозділах закладів вищої освіти), які функціонують на території Донецької та Луганської областей, і переміщених закладах вищої освіти) максимального (загального) обсягу державного або регіонального замовлення за відкритими та фіксованими конкурсними пропозиціями і оголошується одночасно з оголошенням максимального (загального) обсягу державного замовлення.
  4. Квота-2 встановлюється в Правилах прийому у закладах вищої освіти в обсязі десяти відсотків (але не менше одного місця) та двадцяти відсотків (у закладах вищої освіти (структурних підрозділах закладів вищої освіти), які функціонують на території Донецької та Луганської областей, і переміщених закладах вищої освіти) максимального (загального) обсягу державного замовлення за відкритими та закритими (фіксованими) конкурсними пропозиціями (з округленням до цілого числа) і оголошується одночасно з оголошенням максимального (загального) обсягу державного замовлення.

Кількість конкурсних пропозицій на основі повної загальної середньої освіти не може перевищувати 50 % від максимального (загального) обсягу державного замовлення

Обсяг квоти-1 та квоти-2 для спеціальностей галузі знань 02 «Культура і мистецтво», для яких передбачено складання творчого конкурсу, розраховується в межах спеціальності.

  1. Квота-3 встановлюється в Правилах прийому за погодженням з регіональним замовником для фіксованих конкурсних пропозицій у межах п’ятдесяти відсотків загального обсягу регіонального замовлення, доведеного цьому закладу вищої освіти.
  2. Строки навчання на конкурсних пропозиціях для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (крім небюджетних) попередньо погоджуються з державним (регіональним) замовником.

 

 

 

XVI. Забезпечення відкритості та прозорості під час проведення прийому до закладів вищої освіти

 

  1. На засіданні приймальної комісії мають право бути присутніми освітній омбудсмен та/або працівник Служби освітнього омбудсмена, представники засобів
    масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації). Правилами прийому визначається порядок акредитації журналістів у приймальній комісії.
  2. Громадські організації можуть звернутися до Міністерства освіти і науки України із заявою про надання їм права спостерігати за роботою приймальних комісій. Громадські організації, яким таке право надано Міністерством освіти і науки України, можуть направляти на засідання приймальних комісій своїх спостерігачів. Приймальні комісії зобов’язані створити належні умови для присутності громадських спостерігачів на своїх засіданнях, а також надати їм можливість ознайомлення до засідання з документами, що надаються членам приймальної комісії.
  3. Заклад вищої освіти зобов’язаний створити умови для ознайомлення вступників з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію відповідної спеціальності (напряму підготовки, освітньої програми). Правила прийому, відомості про ліцензований обсяг та обсяг прийому за державним замовленням за кожною конкурсною пропозицією (спеціальністю, освітньою програмою, напрямом підготовки) та ступенем, у тому числі про кількість місць, що виділені для вступу за квотами, оприлюднюються на вебсайті закладу вищої освіти не пізніше робочого дня, наступного після дня затвердження/погодження чи отримання відповідних відомостей.
  4. Голова приймальної комісії оголошує про засідання комісії не пізніше дня, що передує дню засідання, в особливих випадках – не пізніше ніж за три години до початку засідання. Оголошення разом із проєктом порядку денного засідання оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу вищої освіти.
  5. Подання вступником недостовірних персональних даних, недостовірних відомостей про здобуту раніше освіту, про наявність права на зарахування за квотами, права на зарахування за співбесідою, про участь в учнівських олімпіадах, про проходження зовнішнього незалежного оцінювання є підставою для скасування наказу про зарахування в частині, що стосується цього вступника.
  6. Інформування громадськості про ліцензований обсяг, обсяг місць, що фінансуються за державним замовленням, вартість навчання за спеціальностями (напрямами підготовки, спеціалізаціями, освітніми програмами), осіб (прізвища та ініціали), які подали заяви щодо вступу, їх рекомендації до зарахування та зарахування до закладів вищої освіти здійснюється інформаційними системами на підставі даних ЄДЕБО через розділ «Вступ» вебсайту ЄДЕБО за адресою: https://vstup.edbo.gov.ua/, а також інформаційними системами (відповідно до договорів, укладених власниками (розпорядниками) таких систем з технічним адміністратором ЄДЕБО).
  7. Список тих, хто подав документи на широкий конкурс, публікується Міністерством освіти і науки України не менше двох разів протягом періоду прийому заяв та документів.

 

 

 

Генеральний директор директорату
вищої освіти і освіти дорослих  
Олег ШАРОВ

 

 

В школу у 5 років. Дослідження освітнього омбудсмена

Суб, 12/05/2020 - 17:18

У якому віці дітям найкраще розпочинати навчання у школі – це тема постійних дискусій  серед батьків, освітян, психологів та представників органів влади, які формують освітню політику в різних країнах світу. 

А питання, скільки років навчатися, вже не стоїть на порядку денному в більшості країн світу та Європи.

В школу у 5 років

У країнах Європи здобуття повної загальної середньої освіти триває переважно 12 років (18 країн), у 17 країнах – 13 років, а у 2 країнах – 14. Такі дані наводяться в науково-аналітичній доповіді “Загальна середня освіта України в контексті освіти країн Європи: тривалість і структура”, яка підготовлена провідними науковцями Національної академії педагогічних наук України, Василем Кременем, Олександром Ляшенком та Оленою Локшиною.

Тривалість повної загальної середньої освіти в Україні та країнах Європи

Країна Тривалість/вік учнів Україна 11 (6-17) Австрія 12 (6-18) Албанія 12 (6-18) Бельгія 12 (6-18) Болгарія 12 (7-19) Боснія і Герцеговина 13 (6-19) Греція 12 (6-18) Данія 13 (6-19) Естонія 12 (7-19) Ірландія 15 (4-19) Ісландія 13 (6-19) Іспанія 12 (6-18) Італія 13 (6-19) Кіпр 12,5/13,5 (5,5-18/19) Латвія 12 (7-19) Литва 12 (7-19) Ліхтенштейн 14 (6-20) Люксембург 13 (6-19) Мальта 13 (5-18) Нідерланди 12 (6-18) Німеччина 12/13 (6-18/19) Норвегія 13 (6-19) Північна Македонія 13,5 (6-19,5) Польща 12 (7-19) Сербія 12 (6,5-18,5) Словаччина 13 (6-19) Словенія 13/14 (6-19/20) Сполучене Королівство Великої Британії
та Північної Ірландії 13 (5-18) Англія, Уельс, Шотландія 13 (5-18) Північна Ірландія 14 (4-18) Туреччина 12 (5,5-17,5) Угорщина 13 (6-19) Фінляндія 12 (7-19) Франція 12 (6-18) Хорватія 12 (7-19) Чехія 13 (6-19) Чорногорія 13 (6-19) Швейцарія 13 (6-19) Швеція 12 (7-19)

 

У більшості країн Європи діти починають навчатися з 6 років (22 країни), з 7 років навчаються у 7 країнах. З 5 років розпочинають навчання в чотирьох країнах: Кіпр, Мальта, Англія та Туреччина, але там збільшена й тривалість навчання – до 13 років.

 В Ірландії та Північній Ірландії навчаються з 4 років, але тривалість навчання тут 15 та 14 років відповідно.

 У жодній країні, окрім Туреччини, молода людина не завершує здобуття повної загальної середньої освіти, не будучи повнолітньою (тобто – до 18 років).

Під час аналізу цієї таблиці необхідно враховувати, що країни Європи мають різну структуру та рівні освіти.

Наприклад, в Англії, де  діти починають відвідувати школу з  5 років, початкова школа має 2 етапи: 

  • ключовий етап 1 – з 5 до 7 років;
  • ключовий етап 2 – з 7 до 11 років.

Ключовий етап 1 не поширюється на наймолодших дітей шкільного віку. Тобто навчання, розвиток та догляд дітей, що прийшли до школи у 5 років, відбувається не за програмою ключового етапу, а за стандартом програми “Ранні роки”, які є частиною Національного курикулуму (навчальної програми).

В основі стандарту “Ранні роки”– ігри та розваги, а умови перебування дитини у школі повинні бути максимально наближеними до домашніх, щоб дитина поступово адаптувалася до формату шкільного навчання 

Тобто фактично перший рік навчання в англійській школі відповідає дошкільному рівню української освіти. 

Але навіть у самій Англії точаться дискусії щодо цього питання. Наприклад, у звіті “Структура початкової освіти: “Англія та інші країни” https://bit.ly/39K7cM2 зазначається, що майже немає доказів, які підтверджують тези про зв’язок довшої початкової освіти (наприклад через більш ранній її початок) і вищих успіхів в подальшому. Також у звіті зазначають, що початковий вік, коли відвідувати  школу, є спірним питанням: прихильники дострокового початку навчання стверджують, що він підвищує стандарти; опоненти стверджують, що це може погіршити інші види досвіду та діяльності, які важливі для розвитку та навчання маленьких дітей.

 

ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ 5 ТА 6 РОКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ 

Сучасні психологи та нейропсихологи визначають готовність дитини до навчання у школі за певними критеріями, такими як: фізична готовність, психічна, моральна, вольова, мотиваційна та інтелектуальна готовність.

Українські науковці Макаренко С.І. та Пуресіна Н.О., використовуючи психологічні методики, досліджували відмінності психологічної готовності до навчання у школі дітей 5-річного й 6-річного віку

Наводимо результати цього дослідження:

Мотиваційна готовність

Дітей 6-річного віку навчання приваблює як серйозна змістовна діяльність, яка призводить до певного результату, важливого як для самої дитини, так і для дорослих, що її оточують. Діти 5-річного віку виявляють прагнення до школи тільки заради зовнішніх атрибутів (тобто їх приваблює саме приміщення школи, предмети шкільного інтер’єру тощо), що свідчить про їхню неготовність до навчання.

Інтелектуальна готовність:

Серед дітей, які брали участь у дослідженні, високий рівень інтелектуальної готовності до навчання у школі продемонстрували 73% 6-річок і лише 14 % дітей 5-річного віку. Середній рівень показали 27% дітей 6-и років, та 72% дітей 5 років. 14% 5-річок мали низьку інтелектуальну готовність до школи, натомість 6-річок із низьким рівнем інтелектуальної готовності дослідники не виявили взагалі.

Емоційно-вольова готовність

Діти 6-річного віку здатні зменшити імпульсивність реакцій і можуть тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання. Діти ж 5-річного віку не мають вольової регуляції поведінки, що свідчить про їхню неготовність до навчання в школі.

Психологічна готовність:

Високий рівень цієї готовності показали 59% 6-річок, а серед 5-річок – лише 5% дітей. Середній рівень у 41% 6-річок та 76% 5-річок. Також 19% 5-річок продемонстрували низьку психологічну готовність. Натомість 6-річок із низьким рівнем психологічної готовності, як і у випадку з інтелектуальною, науковці не виявили.

Тобто серед дошкільників як 5-річного, так і 6-річного віку досить великий діапазон відмінностей психологічної готовності до навчання в школі. 

Як бачимо, результати дослідження показують, що діти 6-річного віку мають набагато більшу готовність до школи, ніж 5-річні.

Такої ж думки дотримуються багато українських психологів. Психологиня Світлана Ройз пояснює, що не лише 5-літки, а й навіть 6-річні не завжди готові до навчання у школі. Оскільки в них переважає ігрова мотивація, а не навчальна, вони ще не володіють уміннями витримувати розчарування чи виконувати завдання, які їм не подобаються, та не настільки готові бути частиною групи й усвідомлювати, що є певні правила, яких потрібно дотримуватися 

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

Останніми роками спостерігається масове раннє навчання дітей дошкільного віку. Дітей, вже починаючи з 3-4 років, батьки навчають читати, рахувати, а ще логіці, риториці, віддають на музичні гуртки або на приватні уроки до вчителя іноземної мови… Але, наприклад, вивчивши назви цифр від 1 до 10, дитина може промовляти їх, але рахувати не вміє. 

Міністерство освіти і науки України в Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти загалом застерігає педагогів дошкільної освіти від надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку дітей. Самі ж педагоги аргументують цю інтенсифікацію попитом батьків готувати дитину до навчання у школі. 

У МОН звертають увагу, що Державним стандартом початкової освіти навчання дитини писемному мовленню (читання, письмо) передбачається в початковій школі. 

Раннє навчання і розвиток дитини тісно пов’язані з її психологічними особливостями, адже у такому віці дитина ще не може усвідомлено навчатися. За дослідженням “Раннє навчання як психологічний чинник особистісного розвитку дитини” науковця А. А. Клименка, який проаналізував психологічні праці багатьох учених,  дитина не може ефективно засвоювати знання доти, доки її організм і, в першу чергу, її центральна нервова система не будуть готові до цього. 

Це ж дослідження науковця також показує, що  перевантаження, прискорення розвитку дитини може негативно впливати на неї.

Наслідки такої інтенсифікації можуть бути наступні:

  • із запізненням формуються важливі і необхідні для даного віку елементарно-природні навички (дитина не вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, різати хліб тощо); 
  • порушується особистісний розвиток (затримується формування природних для даного віку компонентів особистісної зрілості, з’являються певні особистісні і поведінкові девіації (страхи, тривожність, нав’язливість тощо), надміру ранні й виражені соціальні страхи, часті захворювання, алергії, дизартрії, емоційні дисфункції тощо;
  • затримується формування навчальної мотивації, виникають різноманітні невротичні реакції, у т.ч. виявів і ознак дезадаптації, здатних переростати в стійкі риси особистості й «вивчену безпорадність».

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ЙТИ ДО ШКОЛИ?

Національним законодавством визначається, що початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. (частина 4, стаття 12 Закону України “Про освіту” 

Тобто формулювання закону припускає певну варіативність – і коли саме дитині йти до школи, мають вирішити батьки. 

Що ж треба врахувати батькам, ухвалюючи це рішення, радить дитячий психолог Світлана Ройз:

Коли батьки обирають, у якому віці краще віддати дитину до школи – в 5,6 або 6 чи 7 років , їм варто поставити собі кілька наступних запитань та в їхньому контексті поспостерігати за дитиною. Запитайте себе:

  • Скільки часу ваша дитина може залишатися без мами?
  • Чи вважає дитина стосунки з батьками надійними? Якщо дитина відчуває себе у сім’ї в безпеці і має підтримку, вона зможе проявляти активність та допитливість.
  • Чи може дитина впоратися з напругою та розчаруванням? Наприклад, якщо дитина не отримує бажаного одразу, якщо у неї щось не вийшло, якщо дитина хотіла відповісти, а педагог запитав іншу дитину.
  • Чи готова дитина до спілкування з різними людьми, чи є у неї досвід взаємодії та спілкування з іншими?
  • Чи зможе дитина впоратися із напруженням, якщо вчитель не приділяє їй персонально увагу певний час. Адже вчитель не зможе приділяти весь свій час лише одній дитині.
  • Чи вміє дитина сприймати себе частиною групи? Тобто, приміром, чи розуміє вона, що коли вчитель звертається до всієї групи із проханням відкрити зошити, він звертається і до неї. Якщо дитина цього не розуміє, вона не відкриє зошит, поки до неї не звернуться персонально.
  • Чи просить дитина про допомогу в інших, чи впевнена вона, що їй допоможуть?
  • Коли дитина вчиться писати букви, якщо вона каже: “Я намалювала букву”, це означає, що в неї ігрова мотивація, а якщо говорить: “Я написала букву” – навчальна.
  • Наскільки батьки стримують або дозволяють дитині рухову активність, наскільки вона розкута у своїх рухах? Координація рухів та фізична активність пов’язані з вольовою та емоційною сферою дитини.
  • Чи є в дитини розпорядок дня? Це впливає на її вміння дотримуватися певних правил та на загальне відчуття безпеки.
  • Наскільки дитина вважає себе “хорошою просто так” 
ГРА – ПРОВІДНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

Для дитини у віці до семи років провідним видом пізнавальної діяльності є гра.  Цей факт багаторазово підтверджений тисячами психолого-педагогічних досліджень, оскільки саме у грі дитина цього віку гармонійно розвивається та розкриває свій потенціал.

Ще з давніх часів різні науковці стверджували про важливість та освітню цінність гри в житті не лише дитини. Популярною у психології та педагогіці є теорія гри німецького психолога Карла Гроса. Розглядаючи роль гри з педагогічної точки зору, психолог називає саме педагогічне заняття ігровою практикою за напрямом навчання дитини, яка формує поступовий і нетравматичний перехід дитини від свободи перших років життя до більш відповідальної навчальної роботи у школі.

В Інструктивно-методичних рекомендаціях МОН щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти йдеться про те, що саме в період від п’яти до шести (семи) років відбуваються цілісні зміни особистості дитини, під час провідної ігрової діяльності формується світогляд, засвоюються етичні норми та проявляються нові види діяльності, які дозволяють перейти дитині до нової стадії розвитку в іншій соціальній ситуації. Головним у старшому дошкільному віці є формування особистісних якостей дитини.

Базовим компонентом дошкільної освіти передбачається, що хоч дитина дошкільного віку набуває різних компетенцій і засвоює елементарні знання про себе й довкілля та моральні цінності в різних видах діяльності (руховій, образотворчій тощо), провідною для цього віку все одно залишається ігрова діяльність.

Оскільки саме гра є провідною діяльністю дитини до 7 років, реформа НУШ спонукала переглянути Державний стандарт початкової освіти і відповідно освітні програми та навчальні плани для початкової школи. Тому початкова освіта в рамках концепції Нової української школи поділяється на два цикли: 

  • адаптаційно-ігровий (1-2 класи) 
  • основний (3-4 класи). 

І під час першого циклу навчання у класі та поза його межами організовується за допомогою ігрових методів  Це, приміром, проведення у класі ранкових зустрічей, групових занять, які включають інтелектуальні ігри та вправи для об’єднання групи, обмін інформацією. Під час таких занять дитина водночас грається, навчається, розвиває необхідні навички та легше адаптується після дошкільного етапу до навчання у школі. 

5-річки та 6-річки – це дві абсолютно різні вікові групи дітей, робота з якими потребує різного підходу. Реформа НУШ передбачає навчання дітей віком від 6 (7)-и років. Для дітей 5-и років організувати шкільне навчання в ігровій формі проблематично. Це потребує не лише розробки спеціальних освітніх програм, пошуку нових підходів щодо  адаптації дітей, перекваліфікації вчителів початкових класів, а й переобладнання освітнього простору, який має відповідати віковим, психологічним, фізичним особливостям дитини.

Освітній омбудсмен

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020. Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти

Суб, 12/05/2020 - 12:35

Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
10 листопада 2020 р. за N 1111/35394

Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 1 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, абзацу третього підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року N 90),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року N 63.

3. Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності (Руденко І. С. ) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України – головного державного санітарного лікаря України Ляшка В. К.

5. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року.

 

Міністр

М. Степанов

ПОГОДЖЕНО:

 

Т. в. о. Голови Державної
служби України з питань
безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів

О. Шевченко

Т. в. о. Голови Державної
регуляторної служби України

О. Мірошніченко

Міністр розвитку економіки,
торгівлі та сільського
господарства України

І. Петрашко

Міністр розвитку громад
та територій України

О. Чернишов

Т. в. о. Міністра освіти
і науки України

С. Шкарлет

Віцепрезидент НАМН України

Д. Заболотний

Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини

Л. Денісова

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ
для закладів загальної середньої освіти
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Санітарний регламент визначає медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього середовища у всіх типах закладів загальної середньої освіти (далі – заклади освіти), а також структурних підрозділах інших юридичних осіб, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти (крім спеціальних закладів освіти) усіх форм власності.

Вимоги цього Санітарного регламенту обов’язкові для врахування при влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти, що будуються та експлуатуються.

2. У закладі освіти дозволяється використовувати матеріали, обладнання, устаткування, засоби, інвентар, витратні матеріали тощо, що відповідають вимогам Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, відповідних технічних регламентів та санітарного законодавства.

3. Учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства.

Підвезення організовується з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

4. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує своєчасне проведення ремонтних робіт на території закладу освіти, приміщень та інженерних мереж закладу освіти; заходів з дезінфекції, дезінсекції, дератизації, вивезення снігу, побутових відходів, у тому числі люмінесцентних ламп, знятих з обліку обладнання та меблів, належне утримання території, у тому числі коронування дерев, очищення їх від пошкоджень, омели, видалення сухостійних дерев і чагарників і рослин, зазначених у пункті 3 розділу II цього Санітарного регламенту.

5. Усі працівники закладів освіти, в тому числі працівники їдальні (харчоблоку), буфету повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства, результати проходження яких вносяться до особистих медичних книжок (форма первинної облікової документації N 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року N 150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за N 662/23194).

6. Особисті медичні книжки зберігаються у медичного працівника або в особи, яка визначена наказом керівника закладу освіти, як відповідальна за їх зберігання.

7. Керівник закладу освіти контролює наявність проходження попереднього та своєчасне проходження періодичних медичних оглядів працівниками закладу освіти у терміни, що передбачені законодавством України.

8. Працівники, у тому числі працівники їдальні (харчоблоку), буфету які своєчасно не пройшли обов’язковий медичний огляд, а також ті, що не ознайомлені з цим Санітарним регламентом, до роботи не допускаються.

9. Засновник (засновники) та керівник закладу освіти є відповідальними за дотримання вимог цього Санітарного регламенту.

10. Щоденний контроль за дотримання регламенту здійснюють керівник та медичний працівник закладу освіти (за його відсутності – особа (особи), яка визначена наказом керівника закладу освіти).

11. Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.

II. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ НОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

1. Вимоги до функціональних зон на ділянках закладів освіти наведені у ДБН В.2.2-3:2018 “Будинки і споруди. Заклади освіти”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 квітня 2018 року N 106 (далі – ДБН В.2.2-3:2018).

2. Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття. Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати) або використовувати штучне покриття. Футбольне поле повинно мати трав’яне або штучне покриття.

Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Ями для стрибків заповнюється чистим, без домішок, піском, який перед стрибками необхідно розпушити та вирівняти.

Майданчики для учнів 1 – 4 класів обладнуються тіньовими навісами або альтанками, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів.

Стаціонарне фізкультурно-спортивне та ігрове обладнання повинно бути безпечним для здоров’я та життя користувачів, а його використання повинно відбуватися з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності.

3. На території закладу освіти заборонені колючі дерева, кущі, рослини з отруйними властивостями відповідно до Переліку рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами, наведеним у додатку 1 до цього Санітарного регламенту, а також гриби.

Територія закладу повинна бути огороджена.

4. Санітарне очищення території закладів освіти повинно здійснюватися відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року N 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за N 457/19195.

Для господарських потреб (стоянка автотранспорту, зберігання меблів, обладнання, макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо) дозволяється використовувати виключно господарську зону.

Територія закладу освіти повинна бути благоустроєна. Потрібно проводити своєчасне очищення від сухого листя й трави, косіння трави, обрізання гілок дерев та кущів, що затіняють вікна навчальних приміщень, очищення пішохідних доріжок, заїздів, майданчиків, дахів будівель від снігу та криги. Забороняється спалювати або закопувати сухе листя на території закладу освіти.

Конструкції покрівель повинні забезпечити організацію зливостоку з них та виключити можливість потрапляння води на край покрівлі. Для попередження утворення бурульок усі зливостоки з дахів та покрівель можуть обладнуватися системою підігріву.

З метою попередження зсуву снігу або падіння бурульок, за відсутності дітей, інших учасників освітнього процесу та відвідувачів, з даху будівлі необхідно згрібати сніг та збивати бурульки, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки. У разі неможливості термінової ліквідації загрози небезпечні місця огороджуються та вживаються заходи щодо недопущення до них дітей а також інших осіб (крім тих, що ліквідуватимуть відповідні загрози).

На території закладу освіти не допускається накопичення снігу та криги на пішохідних доріжках, заїздах, майданчиках.

На території закладу освіти не повинно бути бездомних тварин.

III. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ ТА ПРИМІЩЕНЬ

1. Будівля закладу освіти повинна забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу. Кількість учнів закладу освіти (крім тих, які здобувають освіту за дистанційною формою, а також будь-якою з індивідуальних форм) не повинна перевищувати його проектну місткість.

2. Ґанок будівлі закладу освіти повинен мати безпечне неслизьке покриття з рельєфним маркуванням, огородження і зручні поручні вздовж сходів та забезпечувати умови доступності будівлі.

Для очищення взуття від бруду перед входом у заклад освіти повинні бути встановлені скребачки, решітки, які необхідно очищати по мірі забруднення, але не рідше одного разу на день або після кожної навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання).

3. Стіни та стеля усіх приміщень закладів освіти повинні бути без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком.

Колір поверхні стелі, стін, меблів навчальних приміщень, фізкультурно-спортивних та інших приміщень, які використовуються в освітньому процесі, повинен бути не яскравих кольорів, допускається наявність яскравих елементів.

Усі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщень закладу освіти, його структурних підрозділів, зокрема пансіонів (гуртожитків), повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

4. Підлога санітарних вузлів та умивальних кімнат повинна вистилатися неслизькою керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою.

Підлога усіх приміщень повинна мати стійкість до застосування дезінфекційних засобів, бути вологостійкою та не слизькою, не мати щілин, дефектів, механічних пошкоджень.

5. У закладах освіти необхідно виокремлювати: контрастними рельєфними лініями – пішохідні зони в приміщенні закладу освіти; контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу, контрастним кольором – ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу; рельєфним покриттям (ворсистим, гумовим тощо) на підлозі – зони підвищеної небезпеки (в їдальнях (харчоблоках), майстернях, лабораторіях).

У просторі перед сходами необхідно передбачити попереджувальне маркування рельєфним або іншоструктурним покриттям.

6. Не допускається проведення будь-яких видів ремонтних робіт у присутності учнів. Термін проведення ремонтних робіт встановлюється із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних та (або) оздоблювальних матеріалів.

7. У закладах освіти дозволяється дротове та/або бездротове підключення до мережі Інтернет. При використанні бездротового підключення до мережі Інтернет, Wi-Fi роутери повинні розміщуватися на висоті не менше 2 метрів від підлоги з можливістю їх виключення у позанавчальний час.

8. Електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 1996 року N 239, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за N 488/1513.

9. Вимоги до облаштування приміщень закладів освіти наведені у ДБН В.2.2-3:2018.

Навчальні приміщення

10. Обладнання, устаткування, технічні засоби навчання (далі – ТЗН), навчально-методичні матеріали, які використовуються в освітньому процесі, повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

11. Залежно від призначення навчальних приміщень використовуються різні види навчальних меблів: робочі столи учнів (двомісні та одномісні) та стільці зі спинками різних ростових груп, робочі столи учнів регульовані (одномісні та двомісні), стільці зі спинками регульовані, столи лабораторні, дошки, відкриті та закриті шафи, стелажі, вітрини тощо. Перевага надається робочим столам учнів та стільцям, що запобігають порушенню постави в учнів, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2 – 3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного із них, відповідно до додатку 2 до цього Санітарного регламенту.

12. Навчальні меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Рекомендовано, щоб розміщення робочих столів учнів у навчальних приміщеннях було таким, яке забезпечуватиме лівостороннє природне освітлення робочих місць. Допускається кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів.

У разі розміщення робочих столів учнів рядами необхідно розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації з дотриманням таких відстаней:

між зовнішньою стіною і першим рядом робочих столів учнів 0,6 – 0,7 м (в будівлях із цегли допускаються 0,5 м);

між рядами двомісних робочих столів учнів) – не менше 0,6 м;

між III рядом робочих столів учнів і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;

між переднім робочим столом учнів і демонстраційним столом не менше 0,8 м;

від передньої стіни з класною дошкою до передніх робочих столів учнів не менше 2,4 – 2,6 м;

від задніх робочих столів учнів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня – не менше 1,0 м);

від задніх робочих столів учнів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни – не менше 0,8 м;

між столом педагогічного працівника і переднім робочим столом учнів – не менше 0,5 м;

найбільша відстань останнього місця від класної дошки – 9 м;

висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7 – 0,8 м, 2 – 4 класів – 0,75 – 0,8 м, 5 – 11(12) класів – 0,8 – 0,9 м.

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.

У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, в якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду робочих столів учнів (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання до 35 град. Відстань від першого ряду робочих столів учнів до зовнішньої стіни повинна бути 0,8 – 1,0 м, між рядами робочих столів учнів – 0,6, від задніх робочих столів учнів до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни – 0,9 – 1,0 м.

Учні з патологією органу зору (корегованою та/або некорегованою) повинні сидіти за першими робочими столами учнів в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами учнів крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни).

13. Місця для учнів із особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини.

14. Класні (аудиторні) дошки (з використанням крейди) мають бути матові та виготовлені з матеріалів, що мають високу адгезію з матеріалами, які використовуються для письма, добре очищатися вологою губкою, бути зносостійкими, мати лотки для затримання крейдяного пилу, зберігання крейди, тримача для креслярського приладдя.

Колір маркера для маркерної дошки повинен бути контрастним.

15. При використанні інтерактивної дошки і проекційного екрану необхідно забезпечити її рівномірне освітлення та відсутність світлових плям підвищеної яскравості.

16. Навчальні приміщення для учнів 1 – 4 класів розміщуються окремо від навчальних приміщень учнів 5 – 11(12) класів.

У разі обладнання в навчальних приміщеннях початкової школи місця відпочинку учнів (ігровий осередок) з килимами для сидіння та гри, стільцями, кріслами або подушками з м’яким покриттям, вони повинні легко очищатися.

17. У кабінетах (лабораторіях) хімії, фізики та біології та відповідних інтегрованих курсів встановлюються спеціальні лабораторні столи, прикріплені до підлоги. Лабораторні столи слід покривати матеріалами, які стійкі до дії агресивних хімічних речовин та відповідають вимогам Державних санітарних норм та правил “Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2012 року N 1139, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09 січня 2013 року N 87/22619. Кабінет хімії і лаборантська обладнуються витяжними шафами. Хімічні реактиви повинні зберігатися у сейфі, а спеціальне допоміжне обладнання у шафі, яка замикається на ключ.

18. Навчальні майстерні повинні бути ізольованими від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, секціях або в окремих будівлях з гардеробом і санітарним вузлом) та розміщуватися на першому поверсі.

Майстерні розміщуються у двох кімнатах (навчальна швейна майстерня та майстерня з кулінарії) або в одній (комбінована майстерня). У комбінованій майстерні для робіт з харчовими продуктами виділяється окрема зона (20 % площі).

Приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13 – 15 робочих місць, оснащені відповідним обладнанням, необхідним для використання технологій, передбачених навчальними програмами з трудового навчання, у тому числі холодильним, з урахуванням зросту учнів. Робочі місця повинні забезпечувати зручну робочу позу учнів та відповідати вимогам безпеки життєдіяльності.

19. У майстернях для учнів 10 – 12 років слід використовувати інструменти розміром N 1, для учнів 13 – 15 років – N 2, після 15 років – інструментами для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11 – 12 років до 4 кг, 13 – 14 років – до 5 кг, 15 років: хлопчики – 12 кг, дівчатка – 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років – 16,0 і 8,0 кг.

Вимоги до кабінетів інформатики

20. Навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп’ютерами повинні мати природне та штучне освітлення. Штучне освітлення у приміщеннях повинно здійснюватися системою загального освітлення. Норми освітленості на робочих місцях повинні відповідати вимогам: на екрані – не менш 200 лк; на клавіатурі, робочому столі учня – не менш 400 лк. Забороняється перевищувати рівень освітленості на робочому місці та на екрані ПК більше 600 лк.

21. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

22. Для виконання практичної частини навчального заняття дозволено обладнувати кожне робоче місце учня персональним комп’ютером форм-фактора десктоп у такому складі: монітор, системний блок, відокремлена клавіатура, відокремлений маніпулятор типу “миша”, стіл, стілець (крісло). Дозволяється використання моніторів (екранів) з діагоналлю не менш 38,1 см (15 дюймів).

Вимоги до комп’ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп’ютерами визначені у Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2017 року N 1440, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за N 55/31507.

Допускається співвідношення сторін відеомонітора (екрана) 3:4 та використання сучасних моделей відеомоніторів (екранів) (рідкокристалічний, плазмовий тощо). Відеомонітор (екран) повинен знаходитись на відстані 1,5 діагоналі екрану від очей учня таким чином, щоб його верхня половина знаходилась на рівні очей учня. Ширина і глибина робочої поверхні робочого столу учня повинна забезпечувати виконання учнем операцій в межах зони досяжності – шириною та глибиною не менше 0,50 м.

У разі відсутності можливості обладнання робочих місць учнів персональними комп’ютерами форм-фактора десктоп допускається використання портативних персональних комп’ютерів (ноутбуків) з діагоналлю відеомоніторів (екранів) не менше 35,56 см (14 дюймів) за умови використання відокремленої клавіатури (учнями 1 – 7 класів) та використання відокремленого маніпулятору типу “миша” (учнями 1 – 11(12) класів), а також обов’язкового чередування практичної та теоретичної частин навчального заняття.

Для проведення лабораторних та практичних робіт (дослідження фізичних, хімічних, біологічних явищ та явищ в географічній оболонці), проєктної діяльності, навчальних занять з робототехніки, військово-польових зборів допускається використання учнями 7 – 11(12) класів персонального комп’ютера форм-фактора планшетний ПК з діагоналлю екранів не менше 25,4 см (10 дюймів).

Протягом навчального заняття, після роботи з комп’ютерною технікою обов’язково повинні виконуватися комплекси вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

23. Забороняється використання у закладах освіти як відеомонітори (екрани) пристрої, сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

24. Проводи чи інші провідники, через які подається електричний струм в комп’ютерній техніці, повинні бути надійно ізольовані і механічно захищені з метою запобігання ураження електричним струмом учасників освітнього процесу.

25. Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку.

26. Медичними протипоказаннями до занять учнів з персональною комп’ютерною технікою є: аномалія рефракції, некорегована міопія або гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія.

27. Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.

Фізкультурно-спортивні приміщення

28. У спортивній залі площею до 288 м2 допускається навчальне заняття не більше, ніж 30 учням одночасно. Займатися на спортивних майданчиках, у спортивній залі дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті. Обов’язковою є наочна інформація щодо дотримання в спортивній залі правил техніки безпеки та про режим його прибирання і провітрювання.

Дозволяється використовувати для навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на відстані до 500 м).

Підлога повинна бути без дефектів та не слизька.

Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання басейнів

29. У закладі освіти в окремому блоці дозволяється розташування басейну.

Внутрішня поверхня дна та стін ванни басейну повинна бути гладкою, не слизькою. По периметру ванни басейну повинна бути обхідна доріжка.

Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає чинним вимогам до питної води. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні 26 – 27° C, а температуру повітря в залі з ванною – на 1 – 2° C вищою від температури води.

У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком проточної теплої води.

Вхід до зали басейну дозволяється після прийняття гарячого душу (окремо для хлопців і дівчат) з використанням індивідуальних засобів гігієни (миючого засобу та мочалки).

Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні чи побутові фени.

Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати додаванням хлору, або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. У спеціальному приміщенні для знезаражування води повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. Залишкові кількості дезінфектантів у воді басейну повинні становити: по вільному хлору – 0,5 – 0,7 мг/дм3, брому – 1,2 мг/дм3, озону – 0,1 – 0,3 мг/дм3, вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3.

За органолептичними і санітарно-хімічними показниками якість води в басейнах повинна відповідати таким вимогам:

каламутність < 1,0 НОК;

кольоровість < 20;

запах < 2 бали;

хлориди < 250 мг/дм3;

амоній < 0,5 мг/дм3;

залишковий хлор вільний – 0,5 – 0,7 мг/дм3;

залишковий хлор зв’язаний – 0,8 – 1,2 мг/дм3;

залишковий озон – 0,1 – 0,3 мг/дм3;

бром – 1,2 мг/дм3.

За мікробіологічними показниками вода басейнів повинна відповідати таким вимогам:

кількість бактерій групи кишкової палички в 1 дм3 води, не більше 10;

кількість бактерій групи ентерококів в 1 дм3 води, не більше 10;

кількість бактерій групи стафілококів в 1 дм3 води, не більше 10;

кількість мезофільних мікроорганізмів в 1 см3 води, не більше 100;

кількість синьогнійних паличок в 1 дм3 води, не більше 10;

яйця гельмінтів та патогенні найпростіші – відсутність;

збудники інфекційних захворювань – відсутність;

ентеровіруси – відсутність.

В приміщеннях басейнів концентрація вільного хлору в повітрі (в зоні дихання плавців) не повинна перевищувати 0,03 мг/м3; концентрація озону – 0,05 мг/м3.

Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує проведення лабораторного контролю якості води у чаші басейну та дослідження атмосферного повітря не рідше одного разу на місяць.

Для дезінфекції води у басейні дозволяється застосування інших реагентних або безреагентних методів знезараження (фізичних, хімічних або комбінованих), за умови використання для цього обладнання, устаткування, засобів, витратних матеріалів тощо, безпечність та якість яких підтверджена наявністю відповідних документів згідно з вимогами законодавства, своєчасного сервісного обслуговування (якщо таке необхідне), а також за умови забезпечення належної якості та безпечності води за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками.

Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання, меблі та устаткування.

Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (проточна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться 1 раз на місяць. При задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води у ванні басейну, дозволяється продовжувати користування басейном.

Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води.

У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води вживаються заходи щодо покращення показників якості води. При повторному виявленні незадовільних результатів досліджень керівником закладу вирішується питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.

Приміщення допоміжного та підсобного призначення

30. Для зберігання прибирального інвентарю та приготування дезінфекційних розчинів необхідно передбачити окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів. Приміщення повинні бути обладнані ефективною системою вентиляції. Інвентар має бути промаркований. Для прибирання санітарних вузлів виділяється окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігаються окремо.

Санітарні вузли

31. У закладах освіти необхідно передбачити внутрішні санітарні вузли з підведенням до умивальників холодної та гарячої проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками (або електрорушників) та рідкого мила.

В туалетних кабінах на відстані 0,1 м від підлоги встановлюють непрозорі двері висотою не менше 1,5 м із замком, що замикається з середини. Кабіни відгороджують одна від іншої непрозорими стінками висотою не менше 1,75 м на відстані 0,1 м від підлоги.

При виборі санітарного обладнання рекомендується надавати перевагу чашам Генуя. У разі встановлення унітазів необхідно забезпечити наявність у кабінках одноразових гігієнічних накладок.

Санітарні вузли оснащуються диспенсерами з туалетним папером.

Санітарні вузли для 1 – 4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами або чашею Генуя.

У санітарних вузлах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), які розміщуються на кожному поверсі закладу освіти, слід передбачати спеціально обладнану кабіну для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

В закладі освіти слід передбачити санітарний (санітарні) вузол (вузли) для педагогічних працівників, інших (крім учнів) учасників освітнього процесу.

Санітарні вузли прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908.

Пансіони (гуртожитки)

32. Пансіони (гуртожитки) в закладах освіти, що будуються, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3:2018.

У закладах освіти, що вже експлуатуються, пансіони (гуртожитки) повинні мати такі приміщення: спальні кімнати, умивальня, санвузол і душова; кімната особистої гігієни, кімната для прасування, чистки одягу та взуття (із розрахунку не менше ніж 0,1 м2 на 1 місце), кімната для відпочинку; санвузол для персоналу і санітарна кімната (не менше 4 м2), а також господарські майстерні, пральня, кімнати для збереження чистої та брудної білизни, медична кімната (не менше 10 м2), приміщення для зберігання одягу дітей (із розрахунку 0,2 м2 на 1 місце), вітальня для побачення з батьками, кімната вихователів, чергового технічного персоналу, комори спортивного і господарського інвентаря, вестибюль з гардеробом.

Наповнюваність спальних кімнат у пансіонах (гуртожитках) для учнів 1 – 4 класів – 5 – 6 місць, для учнів 5 – 11(12) класів – не більше 4 місць. Площа спальних кімнат визначається з розрахунку 6 м2 на 1 місце.

Розташування ліжок повинно забезпечувати зручність підходу до них і не заважати прибиранню кімнати. Поверхні меблів, спинок ліжок повинні бути гладкими, з покриттям для вологого прибирання і дезінфекції. Для сну дітей забороняється використовувати двоярусні ліжка, розкладачки, розкладні ліжка, дивани.

IV. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Водопостачання, водовідведення та опалення

1. Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату.

Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускається тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості. Забороняється встановлювати залізні печі. Для попередження забруднення повітря приміщень окисом вуглецю пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів. Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник (засновники) двічі впродовж опалювального сезону.

2. Вода, що постачається у заклади освіти, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (далі – ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Заклади освіти обладнуються інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою заклади освіти повинні бути забезпечені впродовж усього року.

У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для закладу освіти необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з подачею води до приміщень закладу освіти та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на локальні очисні споруди.

У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів для подачі води в мережу господарсько-питного водопостачання закладу.

У разі облаштування у закладі освіти такої системи водопостачання, з метою приведення питної води до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 засновник (засновники) забезпечує встановлення індивідуальної (колективної) установки (пристрою) доочищення питної води та проведення лабораторного контролю безпечності та якості питної води з періодичністю відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені приміщення їдальні (харчоблоку), буфету, душових при спортивній залі (роздягальні), медичного кабінету, навчальних кабінетів з вивчення хімії, фізики, біології, лабораторій, майстерень, санітарні вузли, зали басейнів та інші приміщення відповідно до вимог ДБН В.2.2-3:2018 з установленням кранів-змішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей.

На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання.

Температура гарячої води, що подається до приміщень закладів освіти, повинна бути не нижче 37° C та не вище 60° C.

В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.

Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальному посуді.

Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, що підтверджується виробником.

При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.

3. В їдальні (харчоблоці) в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі необхідно улаштувати повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки.

При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення закладу освіти передбачається їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії.

Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення їдальні (харчоблоку), буфету.

Повітряно-тепловий режим

4. Чистота повітря в приміщеннях закладів освіти забезпечується:

відповідністю кількості учнів до нормативної наповнюваності відповідно до вимог статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”;

регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням мийних засобів та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908;

використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне);

чистотою та справністю систем вентиляції.

5. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує організацію лабораторного контролю показників мікроклімату (не менше 6 вимірювань) та концентрації CO2, CO, який проводиться не рідше двох разів на рік. Після проведених ремонтних та/або будівельних робіт, встановленні нових меблів перед початком навчального процесу проводяться лабораторні вимірювання концентрацій формальдегіду та інших хімічних речовин (в залежності від будівельних, оздоблювальних матеріалів, меблів тощо, які використані).

Концентрація в повітрі CO2 не повинна перевищувати – 0,01 мг/м3, CO – не більше 5,0 мг/м3, формальдегіду – не більше 0,01 мг/м3.

6. Навчальні приміщення провітрюють на перервах за відсутності дітей в приміщеннях. Тривалість провітрювання визначається погодними умовами за наведеною таблицею:

Температура повітря вулиці в градусах Цельсія

Тривалість провітрювання приміщень (хв.)

на малих перервах

на великих перервах та між змінами

від +10 до +6

4 – 10

25 – 30

від +5 до 0

3 – 7

20 – 30

від 0 до -5

2 – 5

15 – 25

від -5 до -10

1 – 3

10 – 15

нижче -10

1 – 1,5

5 – 10

Рекреації провітрюються під час навчальних занять. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.

У теплу пору року доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.

7. У приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40 – 60 %; температура повітря в класних кімнатах 17 – 20° C, в майстернях по обробці металу і дерева 16 – 18° C, в спортивному залі 15 – 17° C, в роздягальнях при спортивному залі 19 – 23° C, в актовому залі 17 – 20° C, в бібліотеці 16 – 18° C, в медичних кабінетах 21 – 23° C, в рекреаціях 16 – 18° C, в спальних приміщеннях 18 – 20° C; у вестибюлі, гардеробі 16 – 19° C; в санітарних вузлах 17 – 21° C; в душових не нижче 25° C.

8. Встановлення у закладі освіти додаткових систем, що впливають на мікроклімат приміщення, має бути забезпечене відповідним і своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.

9. Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), меблі, класні дошки. Вологе прибирання навчальних та навчально-виробничих приміщень проводиться після закінчення останнього навчального заняття, або після кожної навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання), спортивних залів – після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять та занять секцій.

У процесі самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття.

Дозволяється залучати до поливу рослин та вологого прибирання, без використання миючих та дезінфікуючих засобів, поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги) учнів 5 – 11(12) класів. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників.

Тривалість самообслуговування не повинна перевищувати 1 годину на тиждень.

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров’я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами.

Природне та штучне освітлення

10. Усі навчальні приміщення закладів освіти повинні мати природне освітлення, рівні якого мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року N 264. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.

Коефіцієнт природного освітлення (далі – КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5 % на робочих місцях 3-го ряду робочих столів учнів (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді робочих столів учнів.

Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги), величина якого має становити 1:4 – 1:5.

11. Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна повинні бути облаштовані сонцезахисними засобами (підйомно-поворотні жалюзі, козирки, ролети тощо), які легко очищаються від пилу та миються.

12. Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла.

13. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.

14. У навчальних приміщеннях необхідно передбачити систему загального штучного освітлення, що забезпечується штучним освітленням лампами з електронною пуско-регулювальною апаратурою зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий; світлодіодними лампами з кольоровою температурою 3500 – 4000 К. Індекс кольоропередачі має бути не менший за 80 %, коефіцієнт пульсації – не більший за 10 % (в майстернях, з пристроями, що обертаються – не більшим за 5 %). В одному приміщенні слід використовувати лампи одної колірної температури.

Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів робочих столів учнів у навчальних приміщеннях слід передбачати окреме включення усіх рядів електроламп.

Рівні загального штучного освітлення у приміщеннях закладів загальної середньої освіти наведені у додатку 4 до цього Санітарного регламенту.

15. Лампи, що перегоріли, а також ті, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, підлягають заміні. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи запаковують у захисну промислову гофроупаковку від нових ламп та зберігають у спеціальній тарі – герметично закритих металевих ємностях, контейнерах у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу освіти. Вивезення перегорілих люмінесцентних ламп здійснюється відповідно до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року N 1070, не рідше 2-х разів на рік.

16. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує організацію лабораторного контролю рівня освітленості у закладах освіти не рідше двох разів на рік (не менше 4 точок у 3 – 5 приміщеннях), один з яких проводиться в листопаді чи грудні.

Шум та вібрація

17. Допустимі рівні звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до закладів освіти території наведені у додатку 5 до цього Санітарного регламенту та мають відповідати вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року N 463, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за N 281/33252.

Рівні шуму у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 37.

18. Значення вібрації на прилеглих до закладів освіти територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях. Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти в денний час зазначені у додатку 6 до цього Санітарного регламенту.

Рівні вібрації у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 39.

Захист від природних радіонуклідів та шкідливих хімічних речовин.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень будівель закладів освіти, що будуються та реконструюються, не повинна перевищувати 50 БК/м3, а у будівлях, що експлуатуються – 100 БК/м3.

Засновник (засновники) закладу освіти повинен забезпечити проведення вимірювань концентрації радону-222 у повітрі приміщень першого поверху будівель не рідше одного разу на рік.

У новозбудованих будівлях, що вводяться в експлуатацію, та після проведення робіт з реконструкції приміщень необхідно провести вимірювання потужності поглиненої дози зовнішнього гамма-випромінювання.

Вміст біологічних та хімічних речовин в повітрі приміщень будівлі закладів освіти з елементами повного внутрішнього оздоблення та оснащення не повинні перевищувати середньодобові гранично допустимі концентрації або орієнтовно безпечні рівні впливу, встановлені діючими гігієнічними нормативами для атмосферного повітря.

V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Вимоги до організації освітнього процесу

1. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються відповідно до статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти.

Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять та розподілу навчального навантаження протягом тижня наведені у додатку 7 до цього Санітарного регламенту. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів наведена у додатку 8 до цього Санітарного регламенту.

Приватні та корпоративні заклади освіти, учні яких розпочинають навчання з 8.00 – 9.00 год. та продовжують здобуття освіти і перебувають в такому закладі після 14.00 год., освітні програми яких розроблені відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту” та містять (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) та/або навчальних годин (навчальних занять) порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, повинні створити умови для фізичного і психологічного відпочинку учнів, організувати 3 – 4 разове гаряче харчування, протягом всього навчального дня мати психологічний та медичний супровід освітнього процесу, дотримуватися вимог цього Санітарного регламенту щодо тривалості навчальних занять, перерв між ними, прогулянки, самопідготовки, чергування протягом дня і тижня видів діяльності, навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 до цього Санітарного регламенту.

У державних та комунальних закладах освіти розклад занять має забезпечувати послідовність проведення навчальних занять, не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями.

Початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00 години (для учнів, які здобувають освіту за вечірньою формою – не пізніше 16:00 години). У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1 – 4 класів, повинно бути організовано у першу зміну.

2. Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати: у 1-му класі – 35 хв., 2 – 4-х класах – 40 хв., 5 – 11(12) класах – 45 хв. Організація здвоєних навчальних занять і використання інших форм організації освітнього процесу, що впливають на тривалість навчальних занять, допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати віковим особливостям дітей.

Упродовж навчальних занять, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, проводяться вправи з рухової активності для зняття локального стомлення і вправи з рухової активності загального впливу. Комплекси відповідних вправ наведено у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

3. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1 – 4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5 – 11(12) класів – не менше 10 хв., великої перерви – 30 хв. (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять – для учнів 1 – 4-х класів, після третього та четвертого навчальних занять – для учнів 5 – 11(12) класів. У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.

4. Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 до цього Санітарного регламенту.

5. Під час щонайменше однієї з перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів, рекомендовані прогулянки на відкритому повітрі.

У групах подовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче 10° C).

6. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах та 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години – у 10 – 11(12) класах. Учням 1 – 2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

7. При надзвичайних погодних умовах, а також надзвичайних ситуаціях засновник (засновники) закладу освіти можуть самостійно приймати рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.

Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання

8. При використанні технічних засобів навчання (далі – ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; для учнів 10 – 11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 – 11(12) класів – не більше 25 – 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 – 20 хвилин на другому навчальному занятті.

9. Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастки для очей. Комплекси відповідних вправ наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХАРЧУВАННЯ Вимоги до влаштування приміщень

1. Набір виробничих приміщень, технологічного обладнання та його розміщення повинні відповідати вимогам санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

2. Для дотримання правил особистої гігієни учнями в приміщенні їдальні, буфету або перед ним встановлюються умивальники із розрахунку один на 40 місць. Поряд з умивальниками встановлюються диспенсери з рідким милом та паперовими рушниками (або електрорушники).

3. Відстань між обідніми столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути не менше 200 см; між рядами обідніх столів 100 см; між обідніми столами і стіною 40 см.

4. Обідні столи щодня миються гарячою водою з кальцинованою содою та милом або іншими миючими засобами, дозволеними до використання відповідно до законодавства, а після кожного прийому їжі протирають вологими і чистими серветками.

5. Забороняється використовувати пощерблений, емальований, алюмінієвий столовий посуд і пластмасовий столовий посуд багаторазового використання.

6. Прибирання приміщень проводиться при відчинених фрамугах (вікнах).

7. Забороняється використання приміщень їдалень (харчоблоку), роздаткових, буфетів не за призначенням.

Організація харчування

8. Засновник (засновники), керівник закладу освіти та суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчування зобов’язані забезпечити учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею відповідно до норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року N 1591, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року N 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за N 661/10941.

9. Керівник закладу освіти та медичний працівник (за його відсутності – особа (особи), які визначені наказом керівника закладу освіти відповідальними за організацію харчування в закладі) здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до закладу освіти, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), буфеті, фактичним виконанням меню за меню-розкладом, що містять кількісні дані про рецептуру страв.

10. Для уникнення харчових отруєнь, з метою профілактики захворювань, приготування та реалізація харчової продукції повинні здійснюватися у відповідності до загальних вимог до організації харчування дітей в закладах освіти наведених у додатку 9 до цього Санітарного регламенту. Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти наведено у додатку 10 до цього Санітарного регламенту.

11. У закладах освіти організовуються умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, у тому числі з непереносимістю глютену та лактози.

Вимоги до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин, наведено у додатку 11 до цього Санітарного регламенту.

12. У закладах освіти за рішенням засновника (засновників) може бути організоване постачання готової кулінарної продукції операторами ринку харчових продуктів за умови дотримання ними вимог Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”.

13. Інші вимоги до утримання та оснащення приміщень їдальні (харчоблоку), буфету, закладу освіти, транспортування, приймання та зберігання харчових продуктів, обробки сировини, виробництва та реалізації продукції повинні відповідати вимогам Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

VII. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК ТА ЗАСАД ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

1. Заклади освіти повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників, та можуть бути укомплектовані лікарями-психологами.

2. У випадку відсутності у закладі освіти медичного працівника засновник (засновники) укладає договір з закладом охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями, які провадять господарську діяльність з медичної практики (сестринська справа, педіатрія, сімейна медицина) про медичне обслуговування учнів.

3. Учні підлягають медичним оглядам відповідно до Схеми періодичності обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року N 682 “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за N 794/18089.

4. У випадках виникнення в закладі освіти інфекційних захворювань, а також отруєнь керівник закладу повинен негайно повідомити лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України відповідної території.

5. Періодичні огляди на педикульоз здійснюються медичним працівником відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 1994 року N 38 “Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом”. Всі учні обов’язково оглядаються після канікул та у подальшому – вибірково, за епідемічними показаннями.

6. Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується закладами освіти у рамках освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.

7. Санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти у період карантину наведено у додатку 12 до цього Санітарного регламенту.

VIII. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОГО І СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ІНШИХ ОСІБ, ЗАЛУЧЕНИХ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

1. Працівники їдалень (харчоблоків), буфетів повинні бути забезпечені санітарним і спеціальним одягом та необхідними умовами для дотримання правил особистої гігієни. До санітарного одягу відносяться халати, фартухи з тканини для отримання та видачі їжі, хустки, ковпаки, фартух з полімерних матеріалів для миття посуду, до спеціального – халати темного кольору, гумові рукавички, гумове взуття.

Спеціальний одяг для прибирання приміщень і санітарних вузлів необхідно маркувати, використовувати за призначенням і зберігати окремо, так само, як інвентар та засоби для прибирання.

Роботи, пов’язані з організацією харчування учнів, у тому числі сервірування обідніх столів, отримання та порціювання готових страв, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться працівниками їдальні (харчоблоку) в санітарному одязі.

Маркований санітарний одяг необхідно зберігати на вішаку (у шафі) у приміщенні для персоналу їдальні (харчоблоку). Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях сторонні предмети, а також працювати у прикрасах.

У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в санітарних вузлах; виходити на вулицю з приміщення закладу освіти; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування учнів. Перед відвідуванням санітарного вузла санітарний одяг необхідно зняти, залишивши його на вішалці поруч із дверима санітарного вузла.

Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

2. До роботи в їдальні (харчоблоці), буфеті, не допускаються особи з ознаками інфекційних захворювань, гнійничковими ураженнями шкіри та/або з будь-якими іншими гострими проявами порушення стану здоров’я. Усі працівники їдальні (харчоблоку), буфету, незалежно від підпорядкованості, повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди відповідно до Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року N 280, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за N 639/6927 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року N 150).

 

Генеральний директор
Директорату громадського здоров’я
та профілактики захворюваності

І. Руденко

 

 

ПЕРЕЛІК
рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами

Назва

Короткий опис

АМБРОЗІЯ

Однорічна яра рослина. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння викликає алергійне захворювання амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс та бронхи, викликає сльозотечу, порушення зору, підвищення температури тіла та спричиняє різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

АРНІКА ГІРСЬКА

Багаторічна трав’яниста рослина сімейства складноцвітні. Геленалін легко проникає через слизові оболонки та шкіру в організм, спричиняючи інтоксикацію. При отруєнні спостерігається нудота, ускладнене дихання, блювота, пітливість, кишкові коліти, пронос, можлива зупинка серця.

БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА

Багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонових. При отруєнні виникає сухість у роті і горлі, захриплість, утруднене ковтання, відчуття нудоти, запаморочення, головний біль, неспокій і відчуття туги, прискорене серцебиття, почервоніння і сухість шкіри, почервоніння обличчя, розширення зіниць; при важкому отруєнні з’являються марення і галюцинації.

БЛЕКОТА ЧОРНА

Росте скрізь – на дворах, пустирях, вздовж парканів та доріг. Стебло рослини клейкувате, в пухнастих волосках. Квіти подібні до квітів картоплі. Плід – двогнізда коробочка з кришкою. Розкривши коробочку і висипавши на руку насіння, маленькі діти можуть вкинути його до рота, приймаючи за зерна маку. Симптоми отруєння подібні до отруєння дурманом.

БОЛИГОЛОВ

Дворічна трав’яниста рослина сімейства зонтичних. При отруєнні виникає нудота, блювання, сильна слабкість, діарея, зниження температури тіла, головний біль і запаморочення.

БОРЕЦЬ (аконіт)

Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. При отруєнні вже через кілька хвилин виникає відчуття оніміння у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості, починає морозити, спостерігається активне потовиділення, іноді отруєння супроводжується проносом. При значних концентраціях наступає смерть.

БОРЩОВИК (борщівник)

Дворічна або багаторічна трав’яниста рослина родини зонтичних. При контакті зі шкірою листків та інших частин виникають сильні опіки, також спостерігається нудота, задуха, підвищення температури, алергічна реакція, унаслідок чого на тілі залишаються характерні сліди-шрами.

Назва

Короткий опис

ВОВЧА ЯГОДА ЗВИЧАЙНА (вовче лико)

Кущ родини тимелійових. При отруєнні спостерігається слиновиділення, біль у животі, блювання, діарея, виділення сечі з кров’ю.

ГЛІЦИНІЯ (вістерія)

Дерев’яниста рослина родини бобових. При потраплянні в шлунково-кишковий тракт насіння викликає нудоту, судоми та діарею.

ДУРМАН ЗВИЧАЙНИЙ

Трав’яниста рослина родини пасльонових. При отруєнні спостерігаються сильний головний біль, сухість у роті, нервове збудження, психічні розлади.

ЖИМОЛОСТЬ

Листопадний чагарник сімейства жимолостевих.

ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ

Квіткова рослина з роду жовтець родини жовтецевих. Отруєння супроводжується блювотою, проносом, у важких випадках – зупиняється серце.

ЖОСТІР ПРОНОСНИЙ

Кущ або невелике дерево родини крушинових. Вживання плодів та листків може викликати запалення шлунково-кишкового тракту, нудоту і блювання, шкірні висипання.

КОНВАЛІЯ ТРАВНЕВА (конвалія звичайна)

Багаторічна трав’яниста рослина сімейства лілійних. Отруйні всі її частини – листки, квіти, плоди – червоно-жовтогарячі ягоди. Легке отруєння рослиною проявляється нудотою, блювотою, проносом, сильним головним болем і болем у шлунку. У важких випадках порушуються ритм і частота серцевих скорочень. Іноді уражається і нервова система. Про це свідчать збудження, розлад зору, судоми, втрата свідомості.

НАПЕРЕСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА

Багаторічна трав’яниста рослина родини подорожникових. Всі органи наперстянки отруйні. Вживання їх може призвести до збудження роботи серця, звуження кровоносних судин, розладу травлення.

НАПЕРЕСТЯНКА ПУРПУРОВА

Дворічна трав’яниста рослина родини подорожникових. Високо отруйна рослина. Вживання навіть двох листків може спричинити смертельне отруєння.

ОМЕЛА БІЛА

Багаторічний вічнозелений кущ сімейства санталових. При отруєнні омелою білою спостерігається місцеве подразнення, некроз слизових оболонок.

ЦИКУТА ОТРУЙНА

Рослина з родини окружкових.

ЧЕМЕРИЦЯ БІЛА

Багаторічна трав’яниста рослина родини лілійних. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання чемериці – це нудота, блювота, розкоординація рухів (людина наче п’яна), параліч і смерть.

ХМІЛЬ

Рід багаторічних трав’янистих рослин родини коноплевих.

ПІДБІР МЕБЛІВ
для закладів загальної середньої освіти

Діапазон ростів (без взуття), мм

Підколінний діапазон (без взуття), мм

Група меблів і колір маркування

Клас

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

800 – 950

200 – 250

0 білий

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

930 – 1160

250 – 280

1 помаранчевий

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1080 – 1210

280 – 315

2 фіолетовий

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1190 – 1420

315 – 355

3 жовтий

 

+

+

+

+

+

 

 

 

 

 

 

1330 – 1590

355 – 405

4 червоний

 

 

 

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1460 – 1765

405 – 435

5 зелений

 

 

 

 

 

 

+

+

+

+

+

+

1590 – 1880

435 – 485

6 блакитний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

+

1740 – 2070

485+

7 коричневий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

Комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей I. Комплекс вправ гімнастики для очей

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 – 5 разів.

2. Міцно заплющити очі (рахуючи до 3), розплющити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

3. Витягнути праву руку вперед. Стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вліво і вправо, вгору і вниз вказівного пальця витягнутої руки. Повторити 4 – 5 разів.

4. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само у лівий бік. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

II. Примірний комплекс вправ з рухової активності (РА) РА для покращення мозкового кровообігу

1. Вихідне положення (в. п.) – сидячи на стільці, 1 – 2 – відвести голову назад і плавно нахилити назад, 3 – 4 – голову нахилити вперед, плечі не піднімати. Повторити 4 – 6 разів. Темп повільний.

2. В. п. – сидячи, руки на поясі, 1 – поворот голови направо, 2 – в. п., 3 – поворот голови наліво, 4 – в. п. Повторити 6 – 8 разів. Темп повільний.

3. В. п. – стоячи або сидячи, руки на поясі, 1 – махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво, 2 – в. п., 3 – 4 – теж правою рукою. Повторити 4 – 6 разів. Темп повільний.

РА для зняття стомлення з плечового поясу та рук

1. В. п. – стоячи або сидячи, руки на поясі, 1 – праву руку вперед, ліву вгору, 2 – перемінити положення рук. Повторити 3 – 4 рази, потім розслаблено опустити вниз і потрясти кистями, голову нахилити вперед. Темп середній.

2. В. п. – стоячи або сидячи, кисті тильним боком на поясі, 1 – 2 – звести лікті вперед, голову нахилити вперед, 3 – 4 – лікті назад, прогнутися. Повторити 6 – 8 разів, потім руки вниз і потрясти розслаблено. Темп повільний.

3. В. п. – сидячи, руки вгору, 1 зжати кисті в кулак, 2 – розжати кисті. Повторити 6 – 8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.

РА для зняття стомлення з тулуба

1. В. п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 – різко повернути таз направо, 2 – різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс оставити нерухомим. Повторити 6 – 8 разів. Темп середній.

2. В. п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 – 3 – кругові рухи тазом в один бік, 4 – 6 – теж у інший бік, 7 – 8 – руки вниз і розслаблено потрясти кистями. Повторити 4 – 6 разів. Темп середній.

3. В. п. – стійка ноги нарізно, 1 – 2 – нахил вперед, права рука сковзає вздовж ноги вниз, ліва, згинаючись, вздовж тіла вгору, 3 – 4 – в. п., 5 – 8 – теж в інший бік. Повторити 6 – 8 разів. Темп середній.

РА загального впливу комплектуються з вправ для різних груп м’язів з урахуванням їх напруження в процесі діяльності.

Комплекс вправ РА для молодших школярів на навчальних заняттях з елементами письма

1. Вправа для покращення мозкового кровообігу. В. п. – сидячи, руки на поясі. 1 – поворот голови направо, 2 – в. п., 3 – поворот голови наліво, 4 – в. п., 5 – плавно нахилити голову назад, 6 – в. п., 7 – голову нахилити вперед. Повторити 4 – 6 разів. Темп повільний.

2. Вправа для зняття стомлення з мілких м’язів кисті. В. п. – сидячи, руки підняти вгору, 1 – стиснути кисті в кулак, 2 – розтиснути кисті. Повторити 6 – 8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.

3. Вправа для зняття стомлення з м’язів тулуба. В. п. – стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 – різко повернути таз направо, 2 – різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс оставити нерухомим. Повторити 4 – 6 разів. Темп середній.

4. Вправа для мобілізації уваги. В. п. – стоячи, руки вздовж тулуба, 1 – праву руку на пояс, 2 – ліву руку на пояс, 3 – праву руку на плече, 4 – ліву руку на плече, 5 – праву руку вгору, 6 – ліву руку вгору, 7 – 8 – хлопки руками над головою, 9 – опустити ліву руку на плече, 10 – праву руку на плече, 11 – ліву руку на пояс, 12 – праву руку на пояс, 13 – 14 – хлопки руками по стегнах. Повторити 4 – 6 разів. Темп – 1 раз повільний, 2 – 3 рази – середній, 4 – 5 – швидкий, 6 – повільний.

Рівні загального штучного освітлення у приміщеннях закладів загальної середньої освіти

Приміщення

Площина (Г-горизонтальна, В-вертикальна) нормування освітленості, висота площини над рівнем підлоги

Штучне освітлення робочих поверхонь, лк

Навчальні приміщення, лабораторії

В – 1,5 на середині дошки

500

Г – 0,8 на робочих столах і партах

400

Кабінети технічного креслення та малювання

В – на дошці

500

Г – 0,8 на робочих столах і партах

500

Майстерні з обробки металів та деревини

Г – 0,8 на верстаках і робочих столах

300

Кабінети трудового навчання для дівчаток

Г – 0,8

400

Спортивні, фізкультурно-спортивні зали

Г – підлога

200

В – на рівні 2,0 м від підлоги з обох сторін на поздовжній осі приміщення

75

Снарядні, інвентарні, господарські комори

Г – 0,8

50

Криті басейни

Г – на поверхня води

150

Актові зали

Г – підлога

200

Естради актових залів

В – 1,5

300

Кабінети педагогічних працівників

Г – 0,8

300

Рекреації

Г – підлога

150

Допустимі рівні звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до закладів освіти території

N
з/п

Призначення приміщень та територій

Час доби

LA або LAекв., дБА

Допустимі рівні звукового тиску, дБ в октавних смугах з середньогеометричними значеннями частот, Гц

16

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

1

Навчальні приміщення, кімнати педагогічних працівників, адміністративно-службові кабінети, спальні приміщення, аудиторії закладів освіти, актові та конференц зали, читальні зали, зали бібліотек

День

40

81

68

57

48

41

35

32

29

28

27

2

Музичні класи

День

35

80

65

54

44

37

31

27

24

22

22

3

Кабінети інформатики

День

45

85

75

67

57

49

44

40

37

35

33

4

Території, які безпосередньо прилягають до будівель закладів освіти

День

55

85

76

67

60

54

49

46

44

43

42

Ніч

45

82

71

60

52

45

40

36

34

33

32

____________
Примітка.
 Допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел у приміщеннях встановлені за умови забезпечення в них необхідного для даного приміщення повітрообміну.

 

Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти

Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти в денний час, м/с2:

а) для постійної вібрації:

прийнятні значення – 0,014 – 0,020 (0,029 – 0,04 – у майстернях);

максимальні значення – 0,028 – 0,040 (0,058 – 0,08 – у майстернях);

б) для імпульсної вібрації:

прийнятні значення – 0,46 – 0,64 (в тому числі у майстернях);

максимальні значення – 0,96 – 1,28 (в тому числі у майстернях).

Значення дози для переривчастої вібрації у будівлях заклади освіти в денний час, м/с1,75:

прийнятні значення – 0,4 (0,8 – у майстернях);

максимальні значення – 0,8 (1,6 у майстернях).

В основі отримання інтегральних показників вібрації лежать виміри віброприскорення в 1/3 октавних смугах в діапазоні частот 1 – 80 Гц.

Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять

Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Навчальні заняття, що вимагають значного розумового напруження для учнів 1 – 4 класів, слід проводити на 2 – 3 навчальних заняттях, а для учнів 5 – 11(12) класів – на 2 – 4 навчальних заняттях.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня встановлюють таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні до розкладу закладу освіти вносять навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Вивчення нового матеріалу, виконання завдань для підсумкового оцінювання найкраще проводити на II – IV навчальному занятті посеред тижня.

Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів*

Класи

Допустима сумарна кількість годин інваріантної і варіативної частин навчального плану (навчальних занять)

5-денний навчальний тиждень

6-денний навчальний тиждень

1

20,0

22,5

2

22,0

23,0

3

23,0

24,0

4

23,0

24,0

5

28,0

30,0

6

31,0

32,0

7

32,0

34,0

8

33,0

35,0

9

33,0

36,0

10 – 12

33,0

36,0

____________
* Введення 5-ти або 6-ти денного робочого тижня для учнів усіх типів закладів освіти здійснюється при дотриманні відповідного гранично допустимого навантаження та за умови роботи закладу не більше ніж у дві зміни.

Загальні вимоги до організації харчування дітей в закладах освіти I. Вимоги до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам у буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

1. Бутерброди:

1) на основі житнього хліба або цільнозернового хліба з житнього, пшеничного та змішаного борошна, або безглютенового хліба;

2) з сиром твердим, крім плавленого сиру, яйцями, з вершковим маслом, зеленню, свіжими або сухими прянощами, з переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;

3) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 – 10 цього розділу;

4) без солі і соусів, включаючи майонез, крім кетчупу, для виробництва якого використано не менше 120 г помідорів для отримання 100 г готового продукту;

5) харчові продукти для приготування бутербродів містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту, без додавання підсолоджувачів;

2. Хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені на основі житнього або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного, або безглютенового борошна:

1) з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;

2) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 – 10 цього розділу;

3) при приготуванні хлібо-булочних та борошняних кулінарних виробів у тісто додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту;

4) без додавання підсолоджувачів.

3. Салати в порційній упаковці:

1) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8, 9 цього розділу;

2) з яйцями, сиром твердим, крім плавленого сиру, або з молочними продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 6 цього розділу, із зерновими продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 7 цього розділу, або з бобовими продуктами, сушеними овочами та фруктами або горіхами та насінням, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 10 цього розділу, з олією, зеленню або свіжими та/або сухими прянощами;

3) салати повинні бути приготовані безпосередньо в день вживання;

4) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г готової страви.

4. Молоко пастерізоване та/або стерилізоване без додавання цукрів і підсолоджувачів.

5. Напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю:

1) які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів.

6. Молочні продукти: йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир кисломолочний або продукти на основі сої, рису, вівса, горіхів або мигдалю:

1) що містять не більш 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту;

2) без додавання підсолоджувачів;

3) що містять не більш 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту;

4) сир кисломолочний з масовою часткою жиру не менше 5 %.

7. Зернові продукти:

1) без підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів, за винятком хліба, в якому вміст солі не перевищує 0,45 г на 100 г готового продукту;

3) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту.

8. Овочі:

1) в свіжому та переробленому вигляді, крім сушених овочів;

2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

3) перероблені овочі із низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

4) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;

5) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.

9. Фрукти:

1) в свіжому і переробленому вигляді, крім сушених фруктів;

2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

3) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;

4) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.

10. Сушені овочі, фрукти та ягоди, горіхи, насіння:

1) без додавання цукрів і підсолоджувачів, без солі та жиру;

2) очищені та фасовані в окремій упаковці, вага якої не перевищує 50 г.

11. Фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки:

1) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту.

12. Вода питна негазована в споживчій упаковці.

13. Напої, виготовлені на місці:

1) чай, чай фруктовий, компоти, узвари, напої з обсмаженого зерна (ячменю, жита) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;

2) без додавання цукрів або підсолоджувачів.

II. Вимоги до організації харчування та харчових продуктів, які використовуються для харчування в закладах освіти:

1. Харчування дітей та молоді повинно відповідати таким вимогам:

1) щоденне харчування повинно бути різноманітним і включати харчові продукти, які відносяться до різних груп;

2) харчування (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) включає в себе харчові продукти таких груп: зернові продукти та/або картоплі, фруктів та/або овочів, молока та/або молочних продуктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових, насіння, а також жирів;

3) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування.

Разовість харчування встановлюється закладом освіти залежно від віку здобувачів освіти, типу закладу освіти та особливостей організації освітнього процесу в закладі освіти;

4) калорійність сніданку становить близько 25 – 30 %, обіду близько 30 – 35 % від добової потреби в енергії, відповідно до норм харчування, середня норма розраховується з урахуванням вимог вікової групи учнів;

5) кулінарні страви та вироби реалізуються в день приготування з дотриманням вимог до умов зберігання та термінів реалізації.

2. Харчування в закладах освіти повинно здійснюватися за умови дотримання таких вимог до основних груп харчових продуктів:

1) Зернові продукті та/або картопля (перероблена):

а) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту;

б) мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

в) містити не більше 10 г жиру на 100 г готового продукту;

г) сніданок, обід і вечеря мають включати щонайменше одну порцію цієї категорії;

д) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії;

е) передбачити не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів на тиждень;

є) смаження повинно здійснюватися з використанням рафінованої олії, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів.

2) Овочі:

а) свіжі або перероблені;

б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

в) у разі переробки – мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту, за винятком продукції, що підлягає природному бродінню, таких як квашена капуста та інші овочеві квашені продукти;

г) сушені овочі без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру;

д) щоденно сніданок, обід та вечеря повинні включати не менше однієї порції овочів;

е) сніданок, обід та вечеря містять по три або більше порцій свіжих овочів на тиждень;

є) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії.

3) Фрукти та ягоди:

а) свіжі чи перероблені;

б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;

в) сушені фрукти та ягоди без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру;

г) сніданок або вечеря та обід містять не менше однієї порції фруктів на день;

д) повинно бути три або більше різновидів страв з цієї категорії харчових продуктів на тиждень.

4) Овочі та фрукти:

а) протягом дня харчування повинно включати сукупно п’ять порцій на день, одну порцію можна замінити на пастеризований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів в об’ємі, що не перевищує 200 мл (наприклад: на сніданок – одна порція овочів та одна порція фруктів; на обід – одна порція овочів та одна порція фруктів; на вечерю – одна порція овочів);

б) слід дотримуватись співвідношення: три порції овочів на дві порції фруктів;

5) М’ясо (крім водоплавної птиці) охолоджене, риба морська, яйця (крім водоплавної птиці), горіхи, бобові та насіння:

а) горіхи та насіння повинні бути без додавання цукрів та підсолоджувачів, а також солі та жиру, синтетичних ароматизаторів та підсилювачів смаку;

б) при одноразовому харчуванні раціон повинен включати принаймні дві порції м’яса, одну порцію яєць та риби на тиждень;

в) риба повинна готуватись принаймні один раз на тиждень;

г) для смаження страв з риби та м’яса використовують рафіновану рослинну олію, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менше 40 % поліненасичених жирів;

д) дозволено не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів протягом навчального тижня з понеділка по п’ятницю, та при 6-денному та 7-денному харчуванні – не більше двох порцій смаженої їжі на тиждень;

6) Харчові жири: рослинна олія, вершкове масло:

а) рафінована олія, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів;

б) вершкове масло, що містить не менше ніж 72 % молочного жиру.

7) Молоко та молочні продукти:

а) молоко та молочні продукти (йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир твердий, сир м’який та сир кисломолочний, сметана), а також страви з них повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту;

б) при одноразовому харчуванні повинна бути щонайменше одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви;

в) в залежності від разовості харчування в закладі освіти повинно бути три різноманітні порції молока або молочних продуктів, або молочних страв на день (наприклад: на сніданок – одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на обід – одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на вечерю – одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви);

г) сир кисломолочний повинен бути з масовою часткою жиру не менше 5 %, сметана – не менше 15 %.

8) Напої:

а) вода питна негазована;

б) напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю:

які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів;

з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

в) фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки:

1 порція не повинна містити більше ніж 200 мл соку;

без додавання цукрів і підсолоджувачів;

з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;

г) напої, виготовлені на місці без додавання цукрів або підсолоджувачів:

чай, чай фруктовий, компот, узвар, напої на основі обсмаженого зерна (ячмінь, жито) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;

д) використовуються без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також без енергетичних стимулюючих речовин таких як таурин, гуарана і кофеїн.

9) Інші продукти:

а) сіль:

в процесі приготування їжі слід використовувати йодовану сіль;

сіль не повинна використовуватись після приготування їжі;

щоденне споживання солі при п’ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1 – 4 класів та 5 г на день для учнів 5 – 11(12) класів. Кількість солі розраховується еквівалентно кратності прийомів їжі та кількості страв на один прийом їжі, наприклад, 1 г на сніданок та 2 г на обід;

б) зелень та/або прянощі, свіжі та/або сушені, повинні бути без додавання солі;

в) хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені, на основі житнього та/або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного або безглютенового борошна:

з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;

з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 – 10 розділу I цього додатку;

при приготуванні додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту;

харчові продукти, що використовуються для начинок містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту;

без додавання підсолоджувачів;

г) супи, соуси, страви, приготовані виключно з інгредієнтів рослинного або тваринного походження без використання харчових концентратів;

д) при приготуванні страв дозволено додавати не більше 5 г цукрів на 100 г готового продукту;

е) страви повинні містити не більше 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту.

Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;

2. вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;

3. м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;

4. рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;

5. продукти (в т. ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;

6. продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів);

7. непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;

8. непастеризовані соки;

9. рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;

9. газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;

10. кава та кавові напої;

11. гриби;

12. продукція домашнього виробництва.

Вимоги до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин

1. Особливі дієтичні потреби учнів закладів освіти підтверджуються медичною довідкою, що видана сімейним лікарем чи педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби учня із встановленням відповідного діагнозу.

2. Індивідуальне харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинно бути організоване з урахуванням рекомендацій щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв зазначених у медичній довідці.

3. Енергетична та поживна цінність харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинна відповідати віковим та статевим нормам та повинна бути забезпечена адекватною заміною тих харчових продуктів, напоїв та страв, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.

Санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти у період карантину

Найменування об’єкту

Спосіб і режим знезараження*

1. Приміщення (підлога, стіни, двері, підвіконня та ін.), жорсткі меблі

Обробку проводять способом протирання ганчіркою, змоченою в дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок)

2. Килими

Двічі почистити щіткою, змоченою в дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок) і протягом карантину прибрати

3. Посуд, звільнений від залишків їжі та вимитий

Кип’ятити у воді або у 2 % розчині кальцинованої соди 25 хв. – при кишкових інфекціях, 45 хв. – при вірусному гепатиті з моменту закипання

4. Залишки їжі

Засипати хлорне вапно (чи вапно білильне термостійке) 200 г/кг – 60 хв. НГК, ДОСТК – 100 г/кг

5. Санітарно-технічне обладнання (раковини, унітази та ін.)

Унітази та раковини протерти двічі дезінфекційним засобом, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок). Використані квачі, прибиральний інвентар обробляти дезінфекційними засобами, зареєстрованими відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок)

6. Вироби медичного призначення зі скла, металу, гуми, пластмас

Хімічний метод: занурити чи протерти дезінфекційним засобом, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908. Концентрація дезінфекційних засобів, їх витрата, час експозиції залежать від застосовуваних засобів дезінфекції згідно інструкції (методичних вказівок) Фізичний метод (окрім виробів з пластмас): кип’ятити у воді чи у 2 % розчину соди – 15 хв.; сухе гаряче повітря 120° C – 45 хв

7. Руки працівників закладу освіти

Для гігієнічного знезараження руки обробляють спиртовмісними антисептиками з концентрацією активної діючої речовини понад 60 % для ізопропілового спирту та понад 70 % для етилового спирту, зареєстрованим відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року N 908, відповідно до інструкції, а потім миють з милом

<

p id=”893″ class=”tc bmf”>Ligazakon

Як створити орган управління освітою в громаді? Порадник від МОН

Птн, 12/04/2020 - 10:12

3 грудня 2020 року МОН спільно з проєктом DECIDE, Мінрегіоном і Всеукраїнською асоціацією ОТГ презентували кампанію «Освіта у нових громадах від А до Я».

Також опубліковано порадник із шаблонами типових документів стосовно того, як створити орган управління освітою у громаді.

«Вже зараз у новостворених громадах відбувається процес створення органу управління освітою, а найближчим часом необхідно планувати бюджети, стратегію розвитку освіти. Кампанія “Освіта у нових громадах від А до Я” допоможе управлінцям зробити це легко і швидко», – зазначила Любомира Мандзій, заступниця Міністра освіти і науки.

Під час першої онлайн-сесії презентовано порадник із детальною інструкцією, як створити орган управління освітою в громаді за сім кроків, і шаблоном типових документів. Експерти пояснили, що необхідно:

  1. Внести зміни до чинної структури апарату ради та її виконавчих органів.
  2. Створити орган управління освітою і затвердити його положення.
  3. Призначити керівника і врегулювати трудові відносини з іншими працівниками.
  4. Провести державну реєстрацію органу управління освітою як юридичної особи і взяти його на облік у ДПС як платника податків.
  5. Подати картки підписів до Управління державної казначейської служби України, зареєструватися в єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів.
  6. Затвердити посадові інструкції.
  7. Укласти та зареєструвати колективний договір.

Завантажити детальний порадник із шаблонами можна за посиланням.

Створюємо орган управління освітою в громаді

 

«Швейцарія підтримує українських партнерів для того, щоб у кожній громаді діти мали рівний доступ до якісної освіти. На громади покладена велика відповідальність, і ми раді підтримати їх експертно у процесі створення кращої системи освіти на місцях», – зауважила Ніколь Рудер, директорка Швейцарського бюро розвитку і співробітництва в Україні.

Ключові теми кампанії «Освіта у нових громадах від А до Я» — це формування органів управління освітою, фінанси, управління мережею закладів освіти, міжмуніципальне співробітництво, стратегічне планування і комунікація з громадськістю. В межах кампанії заплановано: 

  • 6 практичних порадників із шаблонами типових документів;
  • понад 30 вебінарів і консультативних сесій;
  • відеоінструкції, інфографіки та чек-листи;
  • обмін найкращими практиками громад.

Завантажити матеріали і зареєструватися для участі у вебінарах можна на сайті novihromady.decide.in.ua.

«Від злагодженої діяльності органів управління освітою, ефективного використання ресурсів, активної співпраці з громадськістю залежитиме розвиток освіти у громаді. Для підтримки освітніх управлінців ми будемо публікувати нові порадники, інструкції та проводити експертні вебінари і консультації з грудня 2020 до травня 2021 року», – пояснила Наталія Протасова, голова ГО ДОККУ, директорка проєкту DECIDE.

Довідково.

«Освіта у нових громадах від А до Я» – це кампанія для голів та управлінців освіти новоутворених і реорганізованих громад. Ключова мета – допомогти сформувати ефективну систему управління освітою на місцях. У межах кампанії буде розроблено шість практичних порадників з управління, розвитку і комунікації, відеоінструкції, інфографіки та чек-листи, проведено понад 30 вебінарів і консультативних сесій, зібрано найкращі практики для громад щодо розвитку ефективної системи управління освітою. 

Кампанію реалізує швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством розвитку громад та територій України і Всеукраїнською асоціацією ОТГ. 

Докладніше – на сайті novihromady.decide.in.ua та Facebook-сторінці.

Нагадаємо, Якість навчальної літератури не зміниться, законопроєкт №3900 доопрацьовуватимуть

Сертифікацію 2020 успішно пройшли 902 вчителя з 1711

Чтв, 12/03/2020 - 14:49

Пілотну добровільну сертифікацію вчителів початкової школи 2020 року успішно пройшли 902 педагоги. Про це сьогодні, 3 грудня 2020 року, під час пресбрифінгу в онлайн-режимі повідомив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

“Це був надзвичайний рік, коли освітянська спільнота, як і решта суспільства, зазнала величезного впливу пандемії COVID-19. І я хотів би подякувати усім нашим учителям, керівникам закладів освіти та всім, хто працює в освіті, за їхні героїчні зусилля”, – зазначив Сергій Шкарлет. 

Він підкреслив, що запорукою успішної реалізації реформи “Нова українська школа” є професійно підготовлені за новими стандартами вчителі. У зв’язку з цим на законодавчому рівні було запроваджено сертифікацію вчителів, метою якої стало виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

“Так, у 2019 році в Україні розпочався пілотний проєкт із сертифікації педагогічних працівників, який реалізується Міністерством освіти і науки спільно з Українським центром оцінювання якості освіти та Державною службою якості освіти України, і триватиме до 2021 року”, – повідомив очільник МОН.

Сертифікація передбачає:

  • оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування;
  • самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
  • експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їхньої роботи.

У 2020 році реєстрація для участі у сертифікації тривала 15-31 січня. Протягом цього часу 1711 вчителів подали заявку на реєстрацію – цьогоріч ліміт заявок на сертифікацію було збільшено до 2000 порівняно з 1000 у 2019 році. За результатами опрацювання надісланих вчителями документів Український центр оцінювання якості освіти зареєстрував 1591 учасника сертифікації, заявки яких відповідали вимогам.

Сертифікація-2020 складалась із трьох етапів, порядок яких було змінено порівняно з сертифікацією 2019 року.

Перший етап – незалежне тестування – відбувся 29 лютого. В ньому взяли участь 1552 педагоги. За результатами тестування до участі в наступному етапі було допущено 1045 вчителів.

Наступний етап – подання анкет самооцінювання та їх вивчення Державною службою якості освіти – тривав з 25 березня до 13 квітня. За його результатами до участі в третьому етапі було допущено 1040 педагогів.

Строки проведення третього етапу – вивчення практичного досвіду роботи – було змінено через карантин і пандемію COVID-19. Водночас було розпочато роботу над альтернативними моделями його проведення. За результатами роботи було внесено зміни до методики та інструментарію вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.

“Враховуючи карантинні обмеження, пов’язані з поширенням коронавірусної інфекції, етап вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації був проведений з використанням електронних платформ. І тут слід відзначити роль Державної служби якості освіти, яка змогла адаптувати процедури оцінювання під дистанційні технології. Для його організації Службою було відібрано та підготовлено 1132 незалежних експерти, більшість з яких брали участь у сертифікації 2019 у якості експерта чи учасника. Цього року згідно з рішенням комісії Державної служби якості освіти визначено, що пороговий бал становить 72 бали”, – повідомив Сергій Шкарлет. 

Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації передбачало оцінювання 10 професійних компетентностей, які розкривалися через 25 показників.

Основними методами збирання інформації були:

  • анкетування директора та заступника директора школи, а також керівника методичного об’єднання, до якого входить учасник сертифікації;
  • інтерв’ю з учасником сертифікації за орієнтовним переліком питань;
  • аналіз і розв’язування учасником сертифікації педагогічних ситуацій (кейс-завдання).

Враховуючи карантинні обмеження, етап експертного оцінювання професійних компетентностей відбувався з використанням електронних платформ – Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо.

Учасники сертифікації до початку вивчення практичного досвіду їх роботи отримали доступ до посібників, які Служба використовувала при розробці педагогічних ситуацій.

“Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката буде розміщена в кабінетах учасників не пізніше 16 грудня. Педагоги, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати. Крім того, успішне проходження сертифікації зараховується також як проходження чергової або позачергової атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та педагогічного звання”, – зазначив очільник МОН.

Довідково.

Сертифікація – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей вчителів. Мета сертифікації – виявити і заохотити вчителів з високим рівнем майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Першу пілотну сертифікацію у 2019 році успішно пройшли 705 педагогів із 857 зареєстрованих. Сертифікація 2020 мала низку новацій: ліміт учасників збільшено до 2000, змінено порядок етапів.

Якість навчальної літератури не зміниться, законопроєкт №3900 доопрацьовуватимуть

Чтв, 12/03/2020 - 13:11
Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроєкт № 3900 про внесення змін до закону “Про освіту” щодо забезпечення якості навчальної літератури, передає Укрінформ. За це рішення проголосували 226 народних депутатів, за прийняття за основу проголосував 161 народний депутат.

“Необхідність ухвалення законопроєкту обґрунтовується вкрай низькою якістю навчальної літератури, яка іноді містить дискримінаційні вислови та зображення, фактичні помилки, які викликають суспільний резонанс”, – аргументував необхідність ухвалення закону голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Як зазначається в пояснювальній записці, законопроєкт розроблений з метою встановлення чітких вимог до якості навчальної літератури, насамперед тієї, що використовується у закладах повної загальної середньої освіти, та механізму перевірки дотримання цих вимог.

Законопроєктом пропонувалося запровадження визначення навчальної літератури та критеріїв, яким вона має відповідати; удосконалення розподілу повноважень щодо наукового та методичного забезпечення освіти; визначення підходів до забезпечення якості навчальної літератури шляхом її експертизи.

Також пропонувалося поширити вимоги дотримання норм академічної доброчесності на авторів навчальної літератури; встановити перелік принципів, яким має відповідати навчальна література; визначити обов’язковість експертизи навчальної літератури, що виготовляється за кошти державного бюджету, на предмет відповідності вимогам законодавства.

Профспілка освітян бере участь в акції протесту і висуває свої вимоги до влади

Срд, 12/02/2020 - 09:38

2-3 грудня 2020 року відбудуться акції протесту профспілок з метою гідної відсічі обмеженню прав спілчан – працівників різних галузей та у зв’язку з розглядом у парламенті низки законопроектів, ініційованих Урядом і окремими народними депутатами, що продовжують політику наступу на права працівників і профспілок, неврахуванням пропозицій профспілок у проекті Державного бюджету на 2021 рік, особливо щодо підвищення заробітної плати та державних соціальних гарантій.

Рішення про протидію Федерації профспілок України черговому наступу влади на права людей праці та профспілок прийняла Президія ФПУ 27 листопада 2020 року. 

В останні роки влада країни взяла жорсткий курс на запровадження неоліберальної політики, намагаючись максимально знизити соціальні норми. Головною причиною таких дій є принципова позиція профспілок, які проти проведення антисоціальних реформ, урізання державних соціальних норм і гарантій, просування політики дешевої праці.

Активне солідарне протистояння профспілок упродовж 2019-2020 років зупинило просування законопроектів про лібералізацію трудового законодавства та обмеження прав профспілок і їх участі у соціальному діалозі на всіх рівнях.

Однак у листопаді 2020 року влада, користуючись карантинними обмеженнями на масові зібрання, знову просуває цілу низку законопроектів, якими намагається імплементувати у Кодексі законів про працю України сумнозвісні ліберальні норми, які дискримінують права працівників та профспілок.

Обмежуються трудові права працівників і бюджетної сфери, зокрема освіти, соціальної сфери, охорони здоров’я. Впродовж двох років поспіль відтерміновується виконання Урядового рішення про підвищення заробітної плати педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам до законодавчо встановленого рівня.

Профспілка працівників освіти і науки України виступає проти звуження прав освітян, бере солідарну участь у профспілковій акції протесту 3 грудня 2020 року і висуває свої вимоги, що стосуються вирішення проблем у галузі освіти і науки, до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. 

  

Профспілка працівників освіти і науки України вимагає:

 

1. Виконання норм Закону України «Про освіту» щодо забезпечення видатків на освіту в розмірі не менше ніж 7% валового внутрішнього продукту відповідно до статті 78 Закону «Про освіту».

2. Затвердження схеми посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників відповідно до статті 61 та Прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту», а також статті 36 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підвищенням їх з 1 січня 2021 року за коефіцієнтом 1,5 відповідно до погодженої з Профспілками постанови «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників», як альтернативної відтермінованій постанові від 10.07.2019 № 822.

3. Забезпечення у 2021 році місцевих бюджетів освітньою субвенцією у повному розмірі з її розподілом залежно від кількості класів станом на 5 вересня 2020 року, замість хибного показника кількості учнів, що не забезпечує її пропорційного розподілу. Не допустити зменшення обсягів субвенції порівняно з видатками, схваленими в проекті Державного бюджету на 2021 рік в першому читанні.

4. Забезпечення виділення у 2021 році додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти у повному обсязі у розрізі усіх місцевих бюджетів, не допустити її зменшення на 2 млрд гривень.

5. Забезпечення у 2021 році належними обсягами фінансування підготовки кадрів державними закладами вищої освіти за встановленими нормативами. Не допустити зменшення фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти на 500,0 млн гривень.

6. Запровадження обов’язкового державного страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою працівників закладів освіти та розробити відповідний порядок його здійснення.

7. Забезпечення спрямування коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти.

8. Недопущення скасування пільг на проїзд студентів і учнів у автомобільному транспорті. Завітайте до нашої групи у Вайбер

9. Недопущення втручання представників органів державної влади у статутну діяльність профспілок. 

Вимоги ФПУ:

vimogi_fpu

 

 

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Сергій Шкарлет розкритикував Сергія Бабака

Втр, 12/01/2020 - 12:59

Т.в.о міністра освіти Сергій Шкарлет розкритикував  Голову комітету з питань освіти, науки та інновацій у Верховній Раді України Сергія Бабака за те, що Голова комітету не бачить “інших освітянських реформ” крім реформ у сфері вищої освіти.

“Останнім часом Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій робить цікаві заяви стосовно діяльності Міністерства щодо імплементації реформ та інформації про них. Черговою заявою стало те, що реформи йдуть лише у сфері вищої освіти, а інших освітянських реформ йому буцімто не видно” – написав Сергій Шкарлет у своєму Телеграм-каналі.
 

Очільника МОН дивує, що навмисно не помічаються реформи, які розроблено за участю МОН і які так сумлінно впроваджують освітяни по всій країні. 

 

Сергій Шкарлет перераховує досягнення МОН:
Лише протягом листопада 2020 року командою МОН:

  • розроблено нову редакцію Положення про спеціальну школу, яка зараз на громадському обговоренні;
  • розроблено проєкт Базового компонента дошкільної освіти, який пройшов громадське обговорення і опрацьовується;
  • спільно з Державною службою якості освіти розроблено методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО;
  • поступово впроваджуємо сертифікацію вчителів середніх шкіл;
  • розроблено проєкт Положення про ліцей, який зараз на громадському обговоренні;
  • спільно з Google Україна впроваджено проєкт безкоштовного навчання для вчителів з використання цифрових інструментів для дистанційного навчання;
  • напрацьовуються механізми запровадження пілотного проєкту щодо безоплатного навчання на підготовчих курсах абітурієнтів із ТОТ;
  • підписано Меморандум з Міжнародною асоціацією позашкільної освіти.

    І це – лише частина нашої роботи. Уся інформація про результати діяльності своєчасно оприлюднюється на сайті МОН.

    “Хотілося б, аби українські політики використовували свою політичну вагу винятково для співпраці й досягнення конкретних результатів”, – додав очільник МОН наприкінці свого звернення.

 

Телеграм канал Сергія Шкарлета

Школи отримали методичні рекомендації з забезпечення якості освіти

Пон, 11/30/2020 - 22:06

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН сьогодні, 30 листопада 2020 року.

Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

  • стратегію забезпечення якості освіти;
  • необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
  • прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
  • механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • сучасну інформаційну систему управління школою.

Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

Також у школі доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорити з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів). Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.

Завдяки розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти та регулярного самооцінювання школа зможе:

  • підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;
  • отримувати постійний зворотний зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, вчасно реагувати на ризики;
  • постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси;
  • забезпечити прозорість діяльності школи і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.
Державна служба якості освіти України може надавати школам більш детальні рекомендації щодо формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Наказ МОН №1480 від 30.11.2020р

Пон, 11/30/2020 - 21:52
Наказ МОН №1480 від 30.11.2020р. Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою забезпечення формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти
НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що додаються.

2. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) і Державній службі якості освіти України (Гурак Р.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Державної служби якості освіти України.

3. Контроль за виконання цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

 

Т. в. о. Міністра                            Сергій ШКАРЛЕТ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН №1480 від 30.11.2020р.

Методичні рекомендації
з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

 

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) розроблені з метою надання методичної допомоги (Державна служба якості освіти України відповідно до своїх повноважень може надавати закладам загальної середньої освіти більш детальні рекомендації щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти)  керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності, формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система), розробленні інструментарію для її аналізу та оцінювання.

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Існування внутрішньої системи дає можливість закладу освіти:

  • підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;
  • створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;
  • отримувати постійний зворотній зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;
  • приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;
  • постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;
  • забезпечити прозорість діяльності закладу освіти і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

Рекомендуємо формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:
1) визначення компонентів внутрішньої системи;
2) забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

 

3) самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (далі – самооцінювання) для їх подальшого вдосконалення.

Визначені закладом освіти компоненти внутрішньої системи, необхідні умов їх функціонування та розвитку, механізм самооцінювання відображаються у тексті Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке затверджується закладом освіти.

Рекомендуємо для забезпечення комплексного розгляду питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіального розроблення Положення про внутрішню систему створити робочу групу. До її складу доцільно включати не лише керівника закладу освіти та його заступників (далі – керівництво), інших педагогічних працівників, а й учнів, батьків або інших законних представників учнів (далі – батьки), експертів у сфері загальної середньої освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Для формування внутрішньої системи важливо розвивати культуру педагогічного партнерства, налагодити співпрацю педагогічних працівників з учнями, їх батьками, а також громадськістю (за потреби).

Також важливо враховувати тип закладу освіти, його місцезнаходження, особливості учнівського та педагогічного колективів, рівень(ні) освіти, на якому(их) провадить діяльність заклад освіти, інші особливості його діяльності.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:

  • стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

Зазначені компоненти можна логічно згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти:

  • освітнє середовище;
  • система оцінювання здобувачів освіти;
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;
  • управлінські процеси закладу освіти.

Саме за такими напрямами здійснюється оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти під час інституційного аудиту відповідно до пункту 6 Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221 (далі – наказ № 17).

З огляду на це, заклад освіти може використовувати підхід до формування внутрішньої системи, що синхронізується із системою оцінювання під час інституційного аудиту. Це дозволить порівняти результати зовнішнього оцінювання та самооцінювання. У такому випадку самооцінювання відбуватиметься відповідно до напрямів, вимог/правил, критеріїв, індикаторів, що використовуються під час проведення інституційного аудиту закладу освіти (додаток 1 до наказу № 17).

Заклад освіти в рамках власної академічної та організаційної автономії може обрати інший підхід до формування внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частиною третьою статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші заходи, які забезпечують якість освіти. При цьому слід брати до уваги, що обов’язковим компонентом внутрішньої системи є механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності (частина друга статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Рекомендуємо розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти. Вона фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та має враховувати інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 Закону України «Про освіту».

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на забезпечення:

  • відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
  • партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
  • недискримінації. запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
  • академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
  • прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
  • умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
  • справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
  • умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
  • академічної свободи педагогічних працівників.

Заклад освіти може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Важливим є розуміння та сприйняттями учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Інші компоненти внутрішньої системи, визначені частиною третьою статті 41 Закону України «Про освіту» (система та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів тощо), формуються з урахуванням визначених закладом освіти політик, за допомогою певних процедур (заходів або окремих дій, що здійснюються у певному порядку, для забезпечення якості освіти в закладі освіти).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені. Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводься в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці (політикам) щодо оцінювання, визначеній(ими) закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти мають ураховувати, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про учнів та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, можуть бути: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Крім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, заклад освіти може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

З метою аналізу стану сформованої та функціонування внутрішньої системи рекомендуємо проводити в закладів освіти самооцінювання.

Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Рекомендуємо визначити механізм самооцінювання та періодичність проведення самооцінювання.

Для проведення самооцінювання заклад освіти може застосовувати власний механізм, що враховує особливості діяльності закладу освіти, або механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Відповідно до підходу, що застосовується під час інституційного аудиту, компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

  • критерії (підстави для оцінювання);
  • індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
  • методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

  • щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);
  • щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;
  • щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);
  • інша модель, визначена закладом освіти.

Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з’ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи), а також за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

При обранні будь-якої моделі самооцінювання рекомендуємо проводити його впродовж навчального року. Доцільно визначити в закладі освіти особу, відповідальну за проведення самооцінювання.

 

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендуємо передбачити:

  • збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;
  • узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності рекомендуємо використовувати такі методи збору інформації’.

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
  • спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);
  • вивчення документації закладу освіти.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Водночас варто брати до уваги, що анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти»). Такий тип інтерв’ю застосовуються, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи

спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

  • формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
  • спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
  • роботу учнів під час навчального заняття;
  • оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
  • використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
  • комунікацію педагогічного працівника та учнів;
  • організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обгрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об’єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять.

особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.

Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42)[1].

Привертаємо увагу, що маючи автономію, заклад освіти може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендуємо оприлюднювати результати самооцінювання. їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті ЗО Закону України «Про освіту». Також за рішенням закладу освіти результати самооцінювання можуть бути оприлюднені окремо.

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

  • прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
  • визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
  • аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему

Положення про внутрішню систему, що розробляється закладом освіти може визначати:

  • цілі внутрішньої системи;
  • компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);
  • періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв самооцінювання окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проект Положення про внутрішню систему ДОЦІЛЬНО попередньо обговорити за участю представників педагогічного та учнівського колективів, батьків. У разі наявності обґрунтованих та доцільних пропозицій та зауважень проект доопрацьовується.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником (частина четверта статті 38, частина третя статті 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в закладі освіти та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендуємо розміщувати на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

Додаток доступний за посиланням

Наказ МОН №1480 від 30.11.2020р

Школи і садочки під час локдауну закривати не будуть

Нед, 11/29/2020 - 19:42

Якщо влада таки введе в грудні жорсткий карантин, який може затягнутися і на час новорічних свят, навчальні заклади працюватимуть у звичайному режимі. Тож, школи і садочки під час локдауну закривати не будуть.

Про це розповів член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат від “Слуги народу” Роман Грищук виданню “Телеграф“.

За його словами, школи та дошкільні навчальні заклади працюватимуть навіть під час жорсткого карантину. “Їх робота буде відбуватися в звичному режимі з плановими канікулами”, – додав він.

Роман Грищук наголосив, що Міністерство освіти і науки рекомендує школам та садочкам йти на карантин, якщо в групі або класі є випадки зараження COVID-19.

На запитання, як локдаун вплине на навчання студентів, народний депутат нагадав, що виші України ще раніше перейшли на дистанційний режим роботи.

Читайте також: 12-річне шкільне навчання. МОН розпочало суспільний діалог

Шкільне життя

 

Сторінки